В Україні триває підготовка законопроєкту щодо нової житлової політики — громадяни озвучили своє бачення щодо вирішення житлового питання
- 193
Українці назвали низку пріоритетних завдань при розробці нової житлової політики. Серед них — створення бази тих, хто потребує житла і має на нього право, доопрацювання програм «єВідновлення» та «єОселя», унормування процесів виділення земельних ділянок під забудову, доступне кредитування і розробка механізмів допомоги з будівництвом доступного житла.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на звіт, підготовлений за результатами публічних консультацій на тему «Сучасна та ефективна житлова політика», мета яких — зібрати зворотний звʼязок від ключових стейкхолдерів при напрацюванні законодавства у цій сфері.
Потенційні отримувачі послуг, що будуть надаватися в межах реалізації нової житлової політики, зазначили, що чим більше механізмів забезпечення житлом буде задіяно при вирішенні житлового питання, тим більше шансів, що це буде дієво і ефективно. Йдеться не просто про іпотеку, оренду, лізинг і фінансування будівництва, а про можливість їхнього поєднання і дотримання чіткого алгоритму. Наприклад, для молодої сім’ї підійде кредитування, а лізинг може бути ефективним в інших випадках.
Участники публічних консультацій, які представляли групу отримувачів послуг, дійшли висновку, що, по-перше, слід доопрацювати програми «єВідновлення» та «єОселя». Йдеться про надання доступу до користування програмою усім ВПО, вирішення питання житла на тимчасово окупованих територіях і зниження першого внеску для цієї категорії отримувачів.
«На думку громадян, перший внесок для ВПО має або дорівнювати нулю, або його сплату має взяти на себе держава. Як приклад, вони привели кейс житлової програми в Луганській області, де 25% від вартості сплачувала держава в межах реалізації молодіжної політики», – зазначила Олена Шуляк, посилаючись на результати звіту.
Також участники публічних консультацій зазначили, що має сенс створення реєстру ВПО, де вони б формували свої потреби у місцях, де вони мешкають. Це могла б бути єдина база конкретних потреб з прив’язкою до конкретної громади (скільки переселенців там мешкає, які їхні потреби, яке житло наявне в громаді тощо). Користуючись такою базою, місцева влада могла б регулювати ці питання, виходячи з власних ресурсів. Також потрібно чітко визначити, які особи мають право стати на такий облік. Наприклад, чи має право особа стати на квартоблік, якщо у члена її сім’ї є у власності житло.
На думку учасників публічних консультацій, також потрібно вирішити одразу кілька земельних питань. Зокрема, потрібно спростити виділення земельних ділянок для забудови, створити механізм звернення ВПО до громад щодо земельних ділянок для побудови кооперативів, створити законодавство про житлово-будівельні кооперативи, щоб кожна громада мала зобов’язання щодо виділення земельної ділянки для кооперативу, де проживає 70-80% ВПО.
«Також громадяни зазначають, що резонним може бути надання земельних ділянок у власність, довгострокове або безстрокове користування. Крім цього, при доопрацюванні законодавства щодо нової житлової політики потрібно визначити, як буде вирішуватися питання надання земельної ділянки для будівництва, якщо у громади не буде вільної. На такий випадок слід створити реєстр земельних ділянок, де буде вказано, як їх отримали — це буде у тому числі і антикорупційним запобіжником», – зазначила Шуляк.
За її словами, громадяни озвучили окремий запит на фінансові інструменти купівлі за сприяння держави.
«Іпотека як інструмент реалізується вже певний час, є в нас і програми оренди з правом викупу. Ці механізми можуть підійти для ВПО, так само і допомога з будівництвом, коли компенсується до 50% витрат як безповоротна фінансова допомога. Усі ці механізми потрібно лише адаптувати під реалії часу, зробити дієвими і забезпечити належним державним фінансуванням», – зазначає Олена Шуляк, посилаючись на звіт за підсумками публічних консультацій.
Зокрема, як варіант, розглядають схему, коли держава купує житло чи фінансує будівництво, а потім надає це житло ВПО у розстрочку – в результаті людина отримує помешкання, а держава повертає гроші. Також можна використовувати механізм доступного кредитування, коли сама квартира виступатиме заставою, але потрібно розробити додаткові програми з пільгами.
Допомога з будівництвом доступного житла може відбувались у вигляді об’єднання громадян у кооперативи, які зможуть самостійно — на конкурсній основі, вибрати забудовника, затверджувати проєкт та кошторис, та сплачувати частинами забудовнику в залежності від об’єму виконаних робіт. Після введення будинку в експлуатацію, квартири реєструватимуть у реєстрі речових прав.
«Учасники публічних консультацій погодились з тим, що реалізовувати це можливо за рахунок донорських коштів та створення револьверних, резервних фондів, куди громади повинні на обов’язкових умовах виділяти кошти, запрошувати і шукати інвесторів», – повідомила парламентарка.
При цьому вона зазначила, що учасники публічних консультацій не вважають оренду найкращим варіантом вирішення житлового питання — держава, на їхню думку, має балансувати між збільшенням співфінансування будівництва та зменшенням безоплатного надання житла.
«Учасники обговорення ідеальними називають ті механізми, які закривають найважливіші потреби отримувачів послуг. Зокрема, доступність житла для всіх прошарків населення, включаючи молоді сім’ї, людей з інвалідністю та малозабезпечених. Не менш важливі для них якість житла, зокрема екологічність, безпека та комфортні умови проживання і планування, щоб забезпечити доступність житла в майбутньому», – резюмувала Олена Шуляк.