В Україні створять три важливі електронні реєстри для відбудови та відновлення країни

Уряд погодив запровадження в Україні трьох електронних державних реєстрів у сфері містобудування – Єдиного державного реєстру адміністративно-територіальних одиниць (ЄДРАТО), Єдиного державного реєстру будівель та споруд (ЄДРБС) та Єдиного державного реєстру адрес (ЄДРА). Всі вони стануть частинами містобудівного кадастру державного рівня, який незабаром почнуть вводити в дослідну експлуатацію, а робота самих реєстрів сприятиме подальшій цифровізації будівельної сфери і сприятиме зменшенню корупційних проявів в ній.

Про це повідомила Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, запуск держреєстрів відбуватиметься в межах  експериментального проєкту протягом двох років. Впровадження його відбулося завдяки  реалізації Закону № 2486-IX щодо забезпечення вимог цивільного захисту під час планування та забудови територій. Його розробником був Комітет з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, а виконавцем стало Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.

Парламентарка пояснила – нові реєстри потрібні, щоб уніфікувати відомості про адміністративно-територіальні одиниці, впорядкувати дані адресації об‘єктів нерухомості як в контексті містобудування, так і в контексті майнових прав, а також інформацію щодо наявних будівель і споруд, а також про нові об’єкти по мірі їх будівництва та реконструкції.

«Впорядкування містобудівної документації неможливе без всієї інформації з наявними реєстрами нерухомого майна. Втім, щоб мати чітке розуміння ступеня цієї верифікації, необхідно впорядкувати процедуру присвоєння адрес. Іноді навіть зайва крапка, літера або зайве тире формує два об‘єкти нерухомості. Як наслідок – численні порушення у містобудівній документації. А українці через це часто не можуть отримати держпослуги у сфері нерухомості», – підкреслила Шуляк.

Народна депутатка додала – коли йдеться про столицю, адресні питання можуть бути ще відносно впорядкованими, адже там можна досить легко знайти ту чи іншу адресу, але якщо говорити про невеликий населений пункт навіть під Києвом, картина геть інша. Це результат того, що протягом останніх 30 років, коли українські населенні пункти постійно розвивалися і змінювалися, упорядкуванням адрес в них ніхто не займався, хоча постійно з‘являлися нові вулиці і змінювались назви наявних, а органи місцевого самоврядування ухвалювали  рішення на основі адресних даних досить хаотично. Це ставало на заваді швидкій процедурі реєстрації права власності та подекуди гальмувало отримання субсидії чи призводило до помилок із їхнім нарахуванням.

Олена Шуляк зазначила, що з необхідністю Єдиного Державного реєстру будівель і споруд ситуація аналогічна – територіальні громади подекуди не розуміють, яким фондом вони оперують і які об’єкти розташовані  у них на території. А це впливає на якість та потенціал управління ними.

За словами Шуляк, зокрема, немає розуміння, яким чином визначені межі прибудинкових територій багатоквартирних будинків. Це безпосередньо впливає на розмір комунальних платежів, оскільки керуючі компанії на місцях часто послуговуються умовною цифрою, яку вони розраховують з власної уяви.

Реєстр будівель і споруд по суті буде цифровим двійником кожної будівлі і споруди – в ньому міститимуться технічні характеристики об’єкта, їхні фасади з візуалізацією, а також енергетичні сертифікати. Для створення такого реєстру будуть застосовуються геопросторові дані.

Ядро софту, яке стане основою трьох реєстрів, вже розробили і дані, які однакові для різних реєстрів, перенесені автоматично. По інших проводять ручний метчінг. Для органів місцевого самоврядування, які будуть ключовими користувачами систем, розробили методологію додавання даних в систему і як взагалі з нею працювати.

«Реєстри будуть постійно оновлюватись, адже поява нових адміністративно – територіальних одиниць, будівель, вулиць і зміна їх назв триває безперервно. Зараз наше завдання – навчити всі громади і центри компетенції при обласних військових адміністраціях правильному внесенню даних. Далі ми завершимо інтеграцію з РПЗМ і будемо долучати органи місцевого самоврядування і центральні органи виконавчої влади до активного користування», – зазначила Олена Шуляк.

Голова профільного комітету також наголосила, що всі три реєстри будуть частиною вже успішно реалізованого проєкту з цифровізації будівельних процесів – Єдиної електронної системи у сфері будівництва, яка своєю чергою буде частиною електронного містобудівного кадастру державного рівня. Завдяки е-системі вже вдалося досягти потужного антикорупційного ефекту – за 3 роки роботи ЄДЕССБ держава заощадила 11 млрд гривень, усунувши людський фактор, а реальний антикорупційний ефект від цифровізації будівельної галузі становить 1,5 млрд грн на рік. Запуск трьох нових реєстрів у складі ЄДЕССБ буде сприяти зростанню цього показника.