Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

В Україні презентували методику розробки програми комплексного відновлення для громад: Як нею скористатися

  • 627
В Україні презентували методику розробки програми комплексного відновлення для громад: Як нею скористатися

В Україні презентували методику розроблення програми комплексного відновлення території територіальної громади (ПКВ). Відтепер кожна з 1469 українських територіальних громад, яка має підготувати таку програму самостійно, може спиратися на чіткий, покроковий алгоритм того, як зробити це правильно, на які дані спиратися, кого залучати для їх аналізу, як і на які кошти втілювати. 

Про це повідомила Голова Комітету Верховної Ради України з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування Олена Шуляк.

За її словами, пілотний проєкт Програми USAID DOBRE, метою якого було розроблення програм комплексного відновлення територій кількох українських територіальних громад, завершився наприкінці жовтня 2023 року. Його партнерами виступили 18 тергромад з Кіровоградської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей та їх обласні військові адміністрації. На основі проведеної з ними роботи вдалося розробити детальну покрокову методику.

“Програма комплексного відновлення – це місцева програма відновлення територій, яка визначає основні просторові, містобудівні та соціально-економічні пріоритети політики відновлення і включає комплекс заходів для забезпечення відновлення території територіальної громади, яка постраждала внаслідок збройної агресії проти України або в якій сконцентровані соціально-економічні, інфраструктурні, екологічні чи інші кризові явища. Тобто програма — це документ відновлення, який поєднує декілька сфер планувальної діяльності — стратегічну й просторову”, – пояснила Шуляк.

І додала, що уся зібрана інформація аналізуватиметься в просторі, часі з єдиною метою — спланувати чіткі, послідовні та вимірювані заходи з відновлення території та зробити попередні фінансово-економічні розрахунки основних етапів відновлення.

За словами Олени Шуляк, навіть до повномасштабного вторгнення переважна частина українських територіальних громад не мала вичерпної інформації про наявні на території ресурси та чинники, які можуть впливати на її життєдіяльність чи розвиток. Тому коли місцева влада готуватиме програму комплексного відновлення, вона повинна буде ніби просканувати свою територію – зрозуміти, де є сенс розташувати індустріальний парк, що можна передати бізнесу в рамках малої приватизації, скільки є недобудів, адже проблема з житлом для ВПО стоїть досить гостро. Проведення громадою такого аудиту сприятиме економічному розвитку, тому цим обов’язково треба скористатися, запевнила народна депутатка.

Вона також наголосила, що ПКВ сьогодні не є обов’язковим документом для більшості територіальних громад. Практика свідчить, що громадам, території яких не мають значних пошкоджень і руйнувань або які не є місцями концентрації комплексних соціально-економічних, інфраструктурних, екологічних чи інших кризових явищ, програму розробляти недоцільно. У разі пошкодження лише незначної частини об’єктів можна обмежитися програмою відновлення частини території або взагалі зосередитися на планах відновлення та документах стратегічного планування. Однак громадам, які зазнали істотних руйнувань, збезлюднення чи потребують серйозного перепрофілювання, наприклад у зв’язку із закриттям чи релокацією значної частини бізнесу або, навпаки, до яких перемістилося чимало населення чи підприємств, доцільно замислитися над розробленням ПКВ. При цьому, це обов’язкова вимога для громад, території яких віднесені або можуть бути віднесені до функціонального типу «територія відновлення».

“Проєкт базується на головному чиннику – люди. Адже в їх основі лежить бачення самої громади свого майбутнього з огляду на її особливості, структуру забудови, характеристики бізнесу, культури та історії”, – підкреслила Олена Шуляк.

За її словами, одним з найбільших і кропітких етапів розроблення ПКВ є збір та аналіз вихідних даних. У програмі мають міститися певні набори даних, зокрема:

  • Загальний опис території, для якої вона розробляється: географічне розташування, загальна економічна і екологічна оцінки, кількість постійного населення, кількість тимчасово переміщеного населення;
  • Інформація про наявність містобудівної документації на території тергромади, аналіз її актуальності та ступінь її реалізації;
  • Аналіз ресурсів території для відновлення життєдіяльності території тергромади;
  • Інформація про потребу здійснення розмінування, демонтажу зруйнованих будівель і споруд, рекультивації земель тощо;
  • Інформація про шкоду, заподіяну бойовими діями, терористичними актами, диверсіями, надзвичайними ситуаціями і аналіз її негативного впливу;
  • Інформація про технічні можливості, економічну доцільність відновлення пошкоджених об’єктів шляхом виконання робіт з реконструкції, реставрації, капітального чи поточного ремонту;
  • Обґрунтовані пропозиції щодо відновлення навколишнього природного середовища, збереження та розвитку природоохоронних територій та об’єктів;
  • Інформація про технічні можливості, економічну доцільність відновлення об’єктів шляхом нового будівництва або пропозиції щодо будівництва нових об’єктів замість тих, що зазнали пошкоджень або зруйновані, з визначенням застосування проєктів повторного використання та розроблення індивідуальних проєктних рішень;
  • Інформація про необхідні заходи інженерної підготовки та інженерного захисту території;
  • Обґрунтовані пропозиції щодо доцільності зміни функціонального призначення територій тергромади з урахуванням наявних забудови та містобудівної документації;
  • Пропозиції щодо внесення змін або розроблення містобудівної документації на місцевому рівні;
  • Обґрунтовані пропозиції щодо перенесення об’єктів виробничої сфери;
  • Загальні підходи та пропозиції щодо комплексного відновлення, розвитку території та заходи для їх реалізації з визначенням пріоритетності, з урахуванням норм і нормативів щодо просторового планування та землекористування, захисту навколишнього природного середовища та природних ресурсів, забезпечення населення закладами і послугами, що в них надаються, охорони культурної спадщини, розвитку транспорту та інженерної інфраструктури тощо;
  • Попередній фінансово-економічний розрахунок для забезпечення заходів комплексного відновлення території;
  • Пропозиції щодо джерел фінансування заходів для забезпечення комплексного відновлення території.

Крім цього, окрему увагу слід приділити збору пропозицій громадськості. Шуляк пояснила – як показала перша практика, формалізовані підходи в жодному випадку не дали належного результату: мешканці та бізнес або не звертали увагу на відповідні оголошення, або не розуміли значущості Програми, або не вірили у свою роль у цьому процесі, або не були здатні сформулювати питання чи пропозиції. 

“Фактично в усіх випадках розроблення пілотних Програм було вирішено продовжити строк збору пропозицій від громадськості та розширення каналів комунікації. Хоча на старті було використано досить широкий спектр каналів — вебресурси громади, місцеві ЗМІ, групи та сторінки в соціальних мережах тощо”, – зазначила Шуляк і додала, що велику роль відіграли цільові комунікації: безпосередньо з місцевим бізнесом, профільними громадськими та іншими неурядовими організаціями. 

Невіддільною складовою ПКВ є план реалізації такої Програми, який містить перелік і зміст заходів, відповідальних виконавців, строки та індикатори їх реалізації. 

“Процес відновлення триватиме багато років і коштуватиме сотні мільярдів гривень. Це будуть і бюджетні кошти, і кошти міжнародних донорів. Тому наша спільна мета — використати їх максимально ефективно. Ми маємо чітке розуміння, що у багатьох випадках потрібно не відбудовувати те, що зруйновано, у тому ж вигляді, у тих же локаціях, а варто переосмислити інфраструктуру, аби вона була орієнтована вже на подальший розвиток у повоєнний час”, – підсумувала Олена Шуляк.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy