В Україні набув чинності новий антикорупційний закон: про що йдеться

З 1 січня 2025 року планування території громад на підставі детальних планів території (ДПТ) стало неможливим: зокрема, щоб змінити цільове призначення землі або виділити ділянку під забудову, громада відтепер має керуватись комплексним планом просторового розвитку території територіальної громади або генеральним планом населеного пункту. Це має покласти край кишеньковим ДПТ в інтересах окремих будівельних компаній у змові з місцевою владою. Проблема лише в тому, що такі плани є далеко не у всіх громад.

Про це в ефірі Суспільного повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

За її словами, згідно з методологією оцінки корупційних ризиків у діяльності органів місцевого самоврядування, розробленою в межах співпраці Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України за підтримки Антикорупційної ініціативи Європейського Союзу в Україні (EUACI) у партнерстві з Програмою розвитку ООН в Україні (UNDP), питання землевідведення та управління комунальним майном входять у ТОП корупційних ризиків у містобудуванні.

Виправити це має Закон №711 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо планування використання земель». Згідно з ним, кожна українська територіальна громада повинна мати план свого просторового розвитку.

«Цей документ є одночасно і містобудівною документацією на місцевому рівні та документацію із землеустрою. Він охоплює всю територію громади і не має терміну дії, проте дуже гнучкий, адже зміни можна вносити щороку. І саме ця документація визначатиме, де буде споруджуватись дитячий садок, школа або житло, де розвиватиметься промисловість, а де природні парки», – пояснює Шуляк.

Комплексний план ділить територію громади на функціональні зони – житлова забудова, промисловість тощо. Для кожної такої зони визначено переліки видів цільового призначення земельних ділянок, і саме з цього переліку власник може самостійно обрати той, який, на його думку, є найбільш перспективним.

«Тобто не можна, наприклад, обрати «житлове будівництво» на території, яку комплексний план визначив, як «промислову» і навпаки. Це правило стосується як приватних власників, так і органів, уповноважених розпоряджатись земельними ресурсами: не можна виділити комусь земельну ділянку, цільове призначення якої не узгоджується з функціональним зонуванням, визначеним комплексним планом», – уточнює парламентарка.

Вона зазначає – раніше законодавство дозволяло уточнювати генплан детальными планами території. При цьому межа допустимого «уточнення» законодавчо визначена не була. Цим користувались численні забудовники, які у зговорі з місцевою владою проштовхували ДПТ, які «уточнювали» генплан так, що прямо суперечили йому. У подальшому, саме на підставі таких ДПТ, визначалось цільове призначення земельних ділянок, які відводились під забудову, та отримувались відповідні дозвільні документи. З 1 січня 2025 року ДПТ більше не можуть визначати функціональне призначення території. Воно визначатиметься винятково комплексним планом просторового розвитку території тергромади або генпланом населеного пункту.

«Важливо, що плани просторового розвитку поширюються не лише на населені пункти громади, а і на території поза її межами.  Також такі плани дуже важливі і в контексті відновлення, оскільки без якісного планування це неможливо», – зазначила голова Комітету з містобудування.

Парламентарка також наголосила, що завдяки планам просторового розвитку забудовникам заборонено фінансувати розробку ДПТ. Це не є винятком і дуже часто використовувалось девелоперами. Відтепер це можливо лише за бюджетні кошти і за кошти міжнародних партнерів.

«Ще один надважливий у контексті антикорупційних механізмів – публічність планів просторового розвитку. По-перше, їх створення буде можливим лише з урахуванням громадської думки жителів громади. По-друге, такий план має обовʼязково пройти незалежну експертизу. По-третє, ця інформація буде абсолютно відкритою, тобто кожен житель громади зможе подивитися, для чого планується використовувати ті або інші території, чи наявні на відповідній території обмеження у використанні земель у сфері забудови (наприклад, щодо гранично допустимої висотності забудови, дотримання режиму охоронних зон тощо)», – зауважила Олена Шуляк.

За її словами, це значний крок у подоланні корупції у сфері містобудування.

«По факту, це стоп для різних чиновників, які через хабарі десятиліттями сприяли будівельному свавіллю», – резюмувала Олена Шуляк.