Українському будівельному ринку бракує працівників: у парламенті назвали цифри

Український будівельний сектор працює зараз лише на 60% від довоєнного рівня. Дефіцит кадрів у сфері будівництва сягає більше ніж 30%. Найгостріше відчувається нестача мулярів, арматурників, бетонярів, електриків, зварювальників. Тому не виключено, що для процесів з відбудови Україні доведеться залучати трудових мігрантів. Ба більше, з початку великої війни до роботи на будівництвах вже почали залучати громадян країн Африки та Азії. 

На цьому наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаюсь на звіт Ukraine Construction Snapshot 2025 від IREX та EasyBusiness. 

За її словами, український будівельний сектор працює зараз лише на 60% від довоєнного рівня. Відповідно, на одного доступного кандидата припадає 2,4 вакансії. Тобто навіть якби кожен будівельник працював на півтори ставки, робочих рук усе одно бракувало б. За даними звіту, щоб досягти цілей економічного відновлення, до 2032 року потрібно більш ніж подвоїти кількість працівників у галузі – від цього залежать темпи відновлення.

Серед інших тривожних цифр те, що за спеціальністю працюють менше половини випускників будівельних вишів, а працевлаштування випускників професійних училищ коливається від 13% до 36% залежно від професії. Найгостріше відчувається нестача мулярів, арматурників, бетонярів, електриків, зварювальників і майстрів оздоблення, а 70% роботодавців кажуть, що брак практичних навичок – головний бар’єр.

«Це означає, що сотні молодих людей отримують диплом, але не отримують професію. І водночас сотні компаній шукають працівників, яких система освіти не встигає готувати або готує не так, як цього потребує ринок. Тому питання сьогодні не лише в грошах чи програмах, а в людях. Ми можемо ухвалювати найкращі рішення, залучати донорів і створювати стимули для інвесторів, але без тих, хто будує, кожен план залишиться на кресленні», – констатувала Шуляк. 

Автори звіту, додала вона, наголошують, що Україні потрібна нова система підготовки кадрів, тісно пов’язана з роботодавцями, громадами та реальними будмайданчиками. Тому йдеться не лише про реформу освіти, а про реальне відновлення країни. 

Олена Шуляк також зауважила, що для відновлення потрібно спрямувати зусилля держави на повернення українців з-за кордону. Втім, потрібно тверезо оцінювати шанси й допускати можливість того, що державі доведеться залучати іноземних мігрантів для реалізації проєктів у сфері відбудови.

Парламентарка пояснила, що багато розвинених країн, зокрема ЄС, у такий спосіб вирішують проблему старіння населення й нестачі робочої сили. Якщо на Україну чекає справді потужне повоєнне відновлення, то цьому процесу фактично немає альтернативи. Ключове питання – вибір вдалої міграційної політики, яка дасть змогу уникнути помилок інших країн. Зокрема, така політика має бути спрямована насамперед на залучення фахівців потрібних спеціальностей.

«Залучення мігрантів – одна з можливостей подолати значний дефіцит на ринку праці. Такий підхід уже використовує Румунія. Після набуття членства в ЄС та виїзду активної частини населення до західних країн, Румунія почала залучати на низькокваліфіковані роботи жителів з країн Азії. Ізраїль свого часу залучав для робіт у агросфері працівників з Непалу тощо. В цьому немає нічого дивного – у країнах ЄС трудові мігранти зараз становлять понад 12% від усього працюючого населення», – вважає нардепка.

Станом на сьогодні, повідомила вона, кількість працездатного населення зменшилася на 40% у порівнянні з довоєнним рівнем. Дефіцит кваліфікованих кадрів постає все гостріше, зокрема в таких сферах, як будівництво та промисловість. Йдеться як про звичайних робітників, так і вузькопрофільних експертів.

Як зазначила Олена Шуляк, особливо гостро демографічна криза та відсутність достатньої кількості робітників відчувається у сфері будівництва. Дефіцит кадрів тут перевищує 30%. Як результат – з початку великої війни до роботи на будівництвах почали залучати громадян країн Африки та Азії. Зокрема, йдеться про Непал, Індію, Бангладеш, Пакистан та Філіппіни.