Україна представила свої результати реформи шкільного харчування у Женеві

Україна поділилася із міжнародними партнерами своїм досвідом системної реформи шкільного харчування у межах 78-ї Всесвітньої асамблеї охорони здоров’я у Женеві. Зміни передбачають модернізацію інфраструктури, створення кулінарних хабів і впровадження сучасних моделей організації харчування.

Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань здоров’я нації, медичної допомоги та медичного страхування Михайло Радуцький, який разом із міністром охорони здоров’я Віктором Ляшком представляє Україну на Асамблеї.

За його словами, останнє опитування Інституту соціальних досліджень ім. Яременка показало, що споживання дітьми овочів і фруктів не відповідає міжнародним і національним нормам. Натомість спостерігається високий рівень споживання солодких газованих напоїв та солодощів.

«Ми усвідомлюємо, що здорове харчування має бути не лише у школі, а й удома. Дотримання оновлених норм сприяє зниженню ризиків розвитку захворювань у школярів, пов’язаних з ожирінням, та підтриманню здорової ваги», – наголосив він.

Парламентар нагадав, що у 2019 році за ініціативи першої леді Олени Зеленської розпочалася розробка та впровадження Стратегії реформи системи шкільного харчування. У 2021 році було оновлено норми харчування в закладах освіти, затверджено професійний стандарт «Кухар закладу освіти», а згодом – і збірник страв для шкільних їдалень.

Михайло Радуцький розповів, що у Верховній Раді зареєстровано два законопроєкти, які передбачають запровадження податку на мінеральні та газовані води з додаванням цукру та інших підсолоджувачів.

«Пропонується встановити ставку податку у розмірі 0,1 євро (приблизно 4 грн) за літр напою, а зібрані кошти спрямовувати на реалізацію програм профілактики та лікування захворювань, спричинених регулярним вживанням таких напоїв, а також на фінансування програми шкільного харчування. Досвід інших країн свідчить: запровадження акцизу на солодкі газовані напої сприяє зменшенню захворюваності на діабет, серцево-судинні хвороби та ожиріння», – резюмував народний депутат.

Також парламент ухвалив закон № 1822-IX, який гармонізує українське законодавство у сфері дитячого харчування з нормами ЄС, та № 5148, спрямований на підвищення якості харчових продуктів, що споживаються дітьми. Водночас із 2023 року набув чинності наказ МОЗ, згідно з яким вміст трансжирів не повинен перевищувати 2 г на 100 г загальної кількості жирів у харчовому продукті.

«Головна мета реформи шкільного харчування – формування здорових звичок та забезпечення рівного доступу дітей до якісного харчування. Україна активно співпрацює з міжнародними партнерами: приєдналася до Глобальної коаліції шкільного харчування, провела Європейський регіональний саміт за участі 500 представників із 20 країн», – зазначив очільник профільного Комітету.

Українська делегація закликала партнерів підтримати інтеграцію якісного харчування в національні стратегії відновлення, освіти та охорони здоров’я.