У Верховній Раді вважають, що питання адміністрування місцевих податків і створення планів просторового розвитку взаємоповʼязані

Вирішення питання адміністрування місцевих податків входить у ТОП-3 законодавчих ініціатив, необхідних в рамках продовження реформи фінансової децентралізації, яка почалася у 2015 році. Це дасть можливість громадам збирати більше надходжень до місцевих бюджетів. Водночас додаткову базу для них громади знаходять, зокрема, під час підготовки до створення планів просторового розвитку. 

Про це під час круглого столу «Ефективне адміністрування місцевих податків: запорука фінансової стійкості громад і доступності податкових послуг», організованого за підтримки шведсько-української програми Polaris «Підтримка багаторівневого врядування в Україні», повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування,  очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

Вона наголосила, що питання адміністрування місцевих податків наразі є у ТОП-3 пріоритетів тих законодавчих ініціатив, які потрібні для реформи фінансової децентралізації, що розпочалася ще у 2015 році. Його вирішення – задача, актуальна ще «на вчора», оскільки це допоможе громадам бути більш спроможними і стійкими.

«В нас є певні дослідження і ми бачимо, як адмініструються податки в інших європейських країнах. Тож ми бачимо, що 50-60% від бюджетних надходжень там дають саме місцеві податки. В Україні статистика не така прекрасна,  і ми знаємо, що тут є потенціал для розвитку. Щонайменше земельний податок і податок на нерухомість є тим потенціалом можливостей, де громади можуть збирати більше надходжень і мати більше ресурсу для того, щоб його потім направляти на розвиток», – пояснила парламентарка. 

За її словами, питання адміністрування місцевих податків досить болюче для більшості органів місцевого самоврядування, оскільки на сьогодні немає єдності у цьому питанні:  приміські об’єднані територіальні громади прагнуть, щоб податок на доходи фізичних осіб (ПДФО) сплачувався за місцем проживання суб‘єкту господарської діяльності, в той час як міська влада наполягає, щоб сплата відбувалася за місцем її ведення. Втім, оскільки сьогодні немає технічної можливості для адміністрування ПДФО за місцем проживання, немає механізму реєстрації фізичних осіб, у парламенті схиляються до варіанту сплати за місцем ведення господарської діяльності. 

«Водночас громадам наразі дуже важливо не чекати ухвалення відповідного законодавства, а ділитися кейсами того, як та чи інша громада вже вирішує ці питання. Цей досвід можна брати в основу іншими громадами, масштабувати його, і, звичайно, це все буде виражатися в певних цифрах, які безпосередньо впливатимуть на розвиток громади», – переконана Олена Шуляк. 

Вона додала, що додаткову базу для збільшення надходжень до місцевих бюджетів знаходять громади, які розпочали підготовку для створення планів просторового розвитку (ППР). Для їх підготовки потрібно зібрати дуже широкий перелік вихідних даних, і оскільки на рівні закону ППР стануть обовʼязковими з 1 січня 2028 року, дуже багато громад знаходяться на етапі збору цих даних. В процесі цього вдається знайти нові обʼєкти, які потенційно можуть стати базою для оподаткування: земельні ділянки, нерухомість тощо.

«Якщо це все порахувати і накласти в систему наших місцевих податків, це додаткові надходження. Тому для мене і питання планування, і питання з адміністрування місцевих податків дуже взаємоповʼязані. Я впевнена, що кожна громада має такий потенціал, має такі можливості, які обов’язково будуть знайдені», – запевнила очільниця профільного комітету.

Нардепка також нагадала, що в Україні є кейси, коли місцева влада свідомо йде на зменшення місцевих податків задля підтримки бізнесу, що у свою чергу є кроком на перспективу. Зокрема, на початку війни так відбулося у Харкові, що свідчить про те, що місцева влада розуміє важливість підтримки місцевого бізнесу. Такий досвід також потрібно якомога ширше популяризувати, підсумувала Олена Шуляк.