У Раді розповіли, за яких умов в Україні можуть почати знесення «хрущовок» і на якому етапі законопроєкт щодо вирішення їхньої долі

До початку великої війни в Україні налічувалось близько 10 тис. обʼєктів застарілого фонду – так званих «хрущовок». Наразі у вирішенні питання щодо цього сегменту житлового фонду є нагальна потреба, оскільки термін їхньої експлуатації вже давно було вичерпано – свого часу «хрущовки» будувались як тимчасове житло. Але про знесення таких обʼєктів для того, щоб на їхньому місці побудувати сучасне житло, поки не йдеться – економічно більш доцільною буде їхня реновація. 

Законопроєкт щодо цього вже пройшов перше читання, але з певних причин забуксував, про що в інтервʼю виданню Мінфін повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, вирішення питання застарілого житлового фонду порушувалось неодноразово через нагальність проблеми – це будівлі, які зведені за радянськими нормами, відслужили свій термін і більше не відповідають сучасним вимогам безпеки, енергоефективності й комфорту.

«Проєктувалися «хрущовки» як тимчасове житло, але зараз більшості з них уже 60–70 років, тобто термін експлуатації вичерпано. Бетон і арматура втрачають міцність, стики між панелями розгерметизовуються, опорні конструкції не витримують навантажень. Є ризики тріщин, просідання, аварійного стану», – зауважила нардепка. 

Вона пояснила, що до початку великої війни в Україні було орієнтовно 10 тис. таких обʼєктів, а варіанти вирішення проблеми їхньої наявності почали обговорювати ще у 2006 році, однак тоді вже йшлося не про знесення будинків такого формату, а про їхню реновацію. Наразі, зазначила Шуляк, це ще більш актуальна історія, оскільки наслідком повномасштабного вторгнення стало руйнування десятків мільйонів квадратних метрів житла. 

«Чи вирішить житлове питання українців знесення «хрущовок»?  Звісно, ні. Натомість реновація застарілого житлового фонду – реальніша історія. Особливо з урахуванням наявного фінансування для таких проєктів – будувати з нуля дорожче», – пояснила Олена Шуляк.

Парламентарка розповіла, що ще у вересні 2022 року Рада ухвалила в першому читанні законопроєкт № 6458 про комплексну реконструкцію: модернізація будинків у межах кварталів, оновлення інженерної та соціальної інфраструктури, а знесення з новим будівництвом – лише тоді, коли інші способи неможливі (за результатами техобстеження, енергоаудиту й ТЕО). 

Поширений міф про «силове виселення» не відповідає дійсності, акцентувала Олена Шуляк. Міжнародна практика передбачає згоду більшості мешканців для цього. Орієнтир – від 75% і більше. Крім цього, європейський досвід показує, що знесення часто економічно програє через витрати на демонтаж і утилізацію відходів. Натомість переважають термомодернізація, перепланування, надбудова поверхів, оновлення фасадів.

«Щодо строків: після першого читання документ отримав багато правок і суттєво доопрацьовується. Велика війна змінює вихідні дані, тому фінальна редакція має врахувати нові виклики, інакше закон не буде ефективним», – резюмувала Олена Шуляк.