У Раді обговорюють можливість створення житлової інспекції або запровадження інституту житлового омбудсмена. Що відомо

В Україні можуть створити житлову інспекцію, функція якої – контроль за реалізацією нового житлового житлового законодавства. Парламент зобовʼязаний ухвалити його в другому читанні до кінця поточного року. Наразі перший з трьох запланованих для цього законопроєктів проходить доопрацювання з огляду на правки, які були подані до нього після ухвалення в першому читанні.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, на базі Комітету 26 вересня відбулося чергове засідання Робочої групи з доопрацювання законопроєкту «Про основні засади житлової політики» – №12377, у якому взяли участь як народні депутати, так і представники профільних міністерств, органів державної та місцевої влади, правоохоронних органів, експертних організацій у сфері житла, зокрема й міжнародних, а також фінансових установ і громадських організацій. Загалом, уже відпрацьовано 85% поданих правок.

«Законопроєкт №12377 має стати рамковим документом, що задає стратегічні стандарти в сфері житлової політики. Тому ми працюємо максимально уважно, щоб фінальний текст був чітким, узгодженим і здатним працювати на практиці. Його продовженням стануть ще два законопроєкти, які будуть деталізувати всі процеси, за якими реалізовуватиметься нова житлова політики», – пояснила Шуляк.

Парламенка повідомила, що на цей раз темою засідання стало обговорення правок до Глав 7 і 8 законопроєкту №12377, які стосуються гарантій забезпечення житлом, а також механізмів контролю та відповідальності в сфері житлової політики.

Дискусія торкнулася одразу кількох принципових питань. Зокрема, учасники обговорили пропозиції щодо створення житлової інспекції. Думки, зауважила Шуляк, різняться – від моделі «карального органу» до концепції житлового омбудсмена. Але мета цього інструменту одна – контроль у житловий сфері потрібен, але він має бути збалансованим і не дублювати вже наявні функції.

«Важливою темою став громадський контроль. Йдеться про те, щоб закон прямо передбачав участь громадян у консультаціях, обговореннях і слуханнях. Це робить політику прозорішою й унеможливлює кулуарні рішення», – акцентувала Олена Шуляк. 

Голова Комітету зазначила, що попереду – фіналізація прикінцевих положень і підготовка законопроєкту №12377 до другого читання. Основна мета – якісно відпрацювати все подані правки, оскільки від цього залежить успішне його проведення через сесійну залу до кінця 2025 року.