У парламенті очікують ухвалення законопроєкту про наставництво: зʼявилися нові деталі

В Україні хочуть запровадити корпоративне наставництво. Ухвалення відповідного законопроєкту, який дозволить запровадити у державі інститут добровільної і регулярної підтримки дітей та молодих осіб. У парламенті підкреслюють, що поява такої ініціативи матиме не лише позитивне соціальне значення, а й економічне.

На цьому наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк Олена Шуляк.

Йдеться, пояснила вона, про нещодавно зареєстрований законопроєкт «Про наставництво», зареєстрований наприкінці квітня. Він передбачає не лише запровадження в Україні інституту наставництва, а й визначення правових, організаційних та процедурних засад державної політики у цій сфері. Не менш важливо, підкреслила Шуляк, що вперше в історії українського законодавства наставництво зможе стати корпоративним.

Парламентарка зауважила, що чинне законодавство обмежує право на наставництво лише дітьми, які мають встановлений статус дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, та перебувають на цілодобовому утриманні в закладах. Водночас інші категорії дітей, зокрема ті, хто втратив одного з батьків-військовослужбовців, постраждав внаслідок агресії РФ, проживає у гуртожитку після випуску з інтернату або є малолітньою вагітною чи одинокою молодою матір’ю, законодавчо не охоплені програмою наставництва, попри наявну потребу в підтримці з боку надійного дорослого в період прийняття важливих життєвих рішень.

«Переважна більшість дітей, які виховуються в інтернатах та дитячих будинках, залишаються в цих закладах до досягнення повноліття. Після випуску вони часто залишаються наодинці з дорослим життям, правила якого їм незнайомі й незрозумілі. Без родинного прикладу та підтримки багато з них не опанували базових соціальних навичок: зокрема, як вести розмову, орієнтуватися в побуті чи користуватися громадським транспортом. Нерідко це також ускладнює формування здорових стосунків. Усе це ставить молодих людей у вразливе становище, обмежуючи їхні шанси на створення стабільної родини, самостійність і самореалізацію», – пояснила Олена Шуляк.

Ба більше, додала вона, відсутність законодавчого врегулювання наставництва перешкоджає належному виконанню Україною міжнародних і національних зобов’язань, зокрема реалізації положень Конвенції ООН про права дитини щодо права на індивідуальну підтримку та сталі соціальні зв’язки, а також впровадженню цілей Національної стратегії забезпечення права кожної дитини на зростання в сімейному оточенні (2024–2028р.).

Законопроєкт встановлює правову основу для розвитку наставництва в Україні. Він, серед іншого:

✅Визначає перелік осіб, щодо яких може здійснюватися наставництво;

✅Визначає форми наставництва: індивідуальне та корпоративне, і особливості їх реалізації;

✅Встановлює чіткі вимоги до кандидатів у наставники та критерії, коли наставництво недопустиме;

✅Запроваджує соціальну послугу з організації наставництва та встановлює перелік суб’єктів, які беруть участь у організації наставництва;

✅Створює умови для впровадження наставництва у громадах, закладах різного типу і форм власності, а також у корпоративному середовищі;

✅Запроваджує механізми обліку, моніторингу, супроводу та державного нагляду у цій сфері.

Шуляк також пояснила, який ефект очікується від ухвалення закопроєкту та загалом від появи в Україні сучасного інституту наставництва. По-перше, це дасть можливість для соціальної інтеграції вразливих осіб та підвищення їх життєстійкості, відповідальності та рівня участі в суспільному житті. Йдеться також про зниження рівня девіантної поведінки і маргіналізації, формування людського потенціалу осіб, які традиційно є вразливими до безробіття та соціальної ізоляції.

Водночас очікується створення стабільних зв’язків між державою, громадянським суспільством і бізнесом у сфері наставництва. Ба більше, за даними Світового банку, кожен долар, вкладений у підтримку дітей із вразливих категорій, наприклад, через наставництво чи індивідуальний супровід, може повернути до семи доларів у вигляді зекономлених коштів на безробіття, правопорушення та інші соціальні проблеми.

«Є дослідження, які доводять, що наставництво позитивно впливає на поведінку та успіхи дітей: ті підлітки, які мали наставника, рідше починали вживати алкоголь і наркотики, менше поводилися агресивно, краще навчалися, частіше відвідували школу і більше вірили у свої сили», – резюмувала Олена Шуляк.