У держфонді регіонального розвитку на проєкти з відновлення передбачили 1 млрд гривень: хто їх обиратиме

На 2025 рік у державному Фонді регіонального розвитку на проєкти з відновлення передбачено 1 млрд гривень, але їх успішність залежатиме, зокрема, від того, чи зможе Міністерство розвитку громад і територій розподілити ці кошти за прозорими правилами і за підзвітними процедурами. Наслідком цього повинні стати відсутність «ручняків», «договорняків» і максимальне врахування думки очільників громад і їх мешканців.

Про це в інтервʼю виданню РБК-Україна повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування Олена Шуляк.

Вона зазначила, що для проєктів з відновлення, які фінансуватимуться за рахунок коштів з Державного Фонду регіонального розвитку надважливо запобігти в ручному розподілі цих коштів з політичними мотивами – раніше використання цих коштів супроводжувалось подібними звинуваченнями. Тому для таких проєктів будуть застосовувати цифрові інструменти, які дозволяють мінімізувати участь чиновників, зокрема, і корупційних.

Шуляк пояснила – на 2025 рік 1 млрд гривень передбачено у державному Фонді регіонального розвитку і нові підходи до його формування було ухвалено, ще у 2023 році. Це, підкреслила нардепка, була ідея Міністерства відновлення, яке очолював Олександр Кубраков, де голосування за проекти, які входять до ДФРР, повинно було відбуватись з використанням одного з компонентів як голосування в Дії. Втім, ця ідея подобається не всім, оскільки прибирається ручна історія – комісії, депутати, які комусь розподіляють кошти, а комусь не розподіляють.

«Я взагалі вважаю, що досвід, коли вручну щось розподіляється за незрозумілими критеріями, за зачиненими дверима, повинен зникнути. І зараз виклик у нового Міністерства розвитку громад і територій якраз і в розподіленні цього 1 млрд за прозорими правилами і за підзвітними процедурами. Я сподіваюся, що це буде новий підхід і не буде вже «ручняків», «договорняків», і буде максимально врахована і думка очільників громад, і думка мешканців громад, які хочуть, щоб на території громади був реалізований той проект, який справді покращує життя людей в громаді», – наголосила Олена Шуляк.

Вона додала, що інколи здається, ніби громада дає проект на реалізацію за умови, коли в неї є проектно-кошторисна документація, але так не має бути. В основі повинно бути бажання мешканців громади мати на її території чи лікарню, чи іншу інфраструктуру, яка необхідна для розвитку.

Парламентарка також зазначила, що голосування через Дію за проєкти з відновлення за кошти ДФРР вже затверджено на рівні законодавства, оскільки нещодавно у закон про розподіл коштів Державного фонду регіонального розвитку, внесли зміни щодо цього. Тобто, саме на підставі результатів голосування громадян на порталі і у застосунку Дія Кабмін затверджуватиме фінансування за цим чи іншим проєктом з відновлення.

«Чи буде це лікарня, чи ЦНАП, чи інший об’єкт у їхньому регіоні, вирішуватимуть його мешканці. Але ці зміни сподобались далеко не всім. Щодо них була величезна кількість критики – і серед народних депутатів, і серед представників комісій, які на регіональному рівні формували раніше рішення про те, яким чином будуть розподілятись кошти з ДФРР. Але я скажу відверто – без впровадження таких цифрових механізмів на рівні інструментів місцевої демократії нам буде досить важно. Тому використовуючи Дію і розуміння Мінцифри, можна буде зробити такі речі набагато ефективнішими і результативнішими», – резюмувала Олена Шуляк.