Харківщина: інклюзивність центрів надання адміністративних послуг
Депутати рад різних рівнів від «Слуги Народу» ініціювали моніторинг об’єктів комунальної та соціальної інфраструктури в громадах Харківщини. Мета – оцінити, наскільки доступними для людей з інвалідністю, ветеранів та маломобільних громадян є установи, якими мешканці користуються щодня, а також напрацювати спільні рішення з місцевою владою для підвищення доступності середовища.
У Богодухівському районі депутати районної ради від «Слуги Народу» Наталія Костенко та Юрій Яцина – голова Богодухівської районної ради, ознайомилися зі станом доступності місцевого відділення Укрпошти. Під час моніторингу виявили відсутність пандуса, що суттєво ускладнює доступ до приміщення для людей, які пересуваються на кріслах колісних або мають інші порушення мобільності.
У Берестинській громаді депутатка міської ради від «Слуги Народу» Яна Дідус проаналізувала доступність комунальних закладів. За її словами, більшість установ громади вже адаптовані для роботи з людьми з різними формами інвалідності.
Водночас найбільшим викликом залишається будівля міської ради. Історичну споруду було зведено ще в 1914 році, через особливості архітектури облаштування сучасного доступного середовища потребує окремих технічних рішень. Наразі біля входу встановлено кнопку виклику працівника, який допомагає відвідувачам та координує отримання необхідних послуг.
На Балаклійщині депутатки Балаклійської міської ради від «Слуги Народу» Оксана Бондар та Катерина Речкалова дослідили стан облаштування Центру надання адміністративних послуг, лікарні та одного із місцевих ліцеїв. Моніторинг показав, що, хоча частина об’єктів має пандуси, залишаються проблеми з відсутністю підйомників та поручнів. Також санітарні кімнати поки що не відповідають вимогам доступності для маломобільних громадян. У цьому зв’язку депутати підготують звернення щодо усунення наявної проблематики.
Низка моніторингових візитів відбулася і в Харківському районі. У Мерефі депутатка міської ради від «Слуги Народу» Тетяна Дядченко проаналізувала доступність ЦНАПу для людей з інвалідністю. У селищі Високий депутатка від «Слуги Народу» Вікторія Дємочко ознайомилася з умовами для маломобільних груп населення при зверненні до управління соціального захисту.
Депутатка Харківської районної ради від «Слуги Народу» Юлія Масалітіна вивчала питання безбар’єрності у будівлі районної ради. Серед виявлених проблем – ускладнений доступ до укриття для осіб на кріслах колісних, недостатнє інформаційне маркування для людей із порушеннями зору та потреба в покращенні санітарно-гігієнічних умов.
За підсумками напрацювань депутати підготували пропозиції до міської влади щодо можливих покращень інфраструктури з урахуванням потреб маломобільних груп населення. Зокрема, в міському ліцеї зафіксовано відсутність пандуса як на зовнішніх, так і на внутрішніх сходах, а також окремі випадки, коли кут нахилу наявних пандусів не відповідає чинним нормативам.
Учасники моніторингових заходів наголошують: безбар’єрність – це не лише про пандуси чи поручні. Це про можливість кожної людини без перешкод користуватися послугами, пересуватися містом та брати повноцінну участь у житті громади.
Черкащина: безбарʼєрність комунальних підприємств
У Каневі провели моніторинг безбар’єрності комунальних підприємств міста. До перевірки долучилася також депутатка Канівської міської ради від «Слуги Народу» Оксана П’яткова.
Рівень фізичної, інформаційної та сервісної доступності об’єктів комунальної власності для маломобільних груп населення перевіряли на Водоканалі, у Житлово-експлуатаційній конторі, КП «АВТО-РІКА», а також у Канівській багатопрофільній лікарні та у Центрі первинної медико-санітарної допомоги.
Результати аналізу засвідчили, що безбар’єрне середовище в деяких закладах створене лише частково. Загалом усі КП мають певні базові елементи архітектурної доступності. Зокрема, найкраща ситуація з облаштуванням прилеглої території та паркуванням спостерігається у КП «АВТО-РІКА». Тут є рівні тротуари, нормативні паркомісця для людей з інвалідністю та повністю адаптований санвузол на кожному поверсі.
У свою чергу, КП «ЖЕК» має робочу систему інформування про небезпеку зі звуковими та світловими сигналами. Водночас окремі елементи інфраструктури потребують доопрацювання: модернізації санітарних кімнат, покращення навігації та інформаційного супроводу, облаштування тактильних покажчиків та створення безперешкодного доступу для людей із порушенням зору та маломобільних груп населення.
Так, санітарно-гігієнічні приміщення Водоканалу та ЖЕКу не адаптовані для людей на кріслі колісному, практично відсутні тактильні смуги на підлозі, немає тактильних табличок із шрифтом Брайля тощо.
Натомість у Канівській багатопрофільній лікарні та у Центрі первинної медико-санітарної допомоги проведено велику роботу зі створення безбар’єрного середовища для маломобільних груп населення, людей з інвалідністю, осіб літнього віку та батьків із дитячими візочками.
«За підсумками моніторингу комунальним закладам Канева рекомендовано облаштувати нормативні пандуси чи підйомні платформи на входах там, де їх немає, встановити дорожні знаки над спецпарковками, нанести контрастне маркування на сходи та скло, а також запровадити елементи тактильної навігації всередині приміщень, адаптувати санітарні кімнати. Створення безбар’єрного простору в місті триває і перебуває на контролі місцевої влади», – прокоментувала депутатка Оксана П’яткова.
Чернігівщина: доступність державних установ
Депутатка Чернігівської районної ради від «Слуги Народу» Олена Радіонова провела моніторинг доступності низки установ у Чернігові для людей з інвалідністю та інших маломобільних груп населення.
Під час обстеження були оглянуті Чернігівська районна рада, Чернігівська районна військова адміністрація та Чернігівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану.
Моніторинг показав, що в окремих установах уже впроваджено елементи безбар’єрності: облаштовані пандуси, встановлені кнопки виклику персоналу, наявні позначки доступності, тактильні елементи навігації та підйомне обладнання.
Водночас виявлено й низку проблем, які потребують додаткового опрацювання. Зокрема, не всі приміщення залишаються доступними для самостійного відвідування людьми з інвалідністю, а в окремих установах відсутні базові елементи доступу до будівлі. Також недостатньо рішень для людей з порушеннями зору, що ускладнює безпечне та самостійне пересування.
За результатами моніторингу підготовлено відповідні зауваження та пропозиції щодо покращення доступності об’єктів.
«Важливо не просто встановити окремі елементи доступності, а створити систему, за якої кожна людина зможе без перешкод отримати необхідні послуги. Безбар’єрність має бути повною та реальною, а не формальною», — наголосила Олена Радіонова.
Робота з моніторингу безбар’єрності та напрацювання рекомендацій щодо усунення виявлених недоліків триватиме й надалі.