Попри виклики повномасштабного вторгнення, туристична галузь України демонструє стійкість та поступове відновлення. За підсумками 2025 року надходження від туристичного збору склали майже 360 млн грн, що на 31,5% більше, ніж у попередньому році. Ці показники свідчать про те, що навіть під час війни галузь починає відбудовуватися, зокрема завдяки активному розвитку внутрішнього туризму.
Втім, війна радикально змінила підходи до розвитку цілих секторів. Сьогодні внутрішній туризм перетворився з простого відпочинку на реальний внесок в економіку громад та збереження національної ідентичності.
«Туризм став одним із найбільш чутливих секторів, але водночас і одним із тих, що демонструють здатність до відновлення. Це означає, що внутрішній туризм живий, і він працює, насамперед завдяки українцям, які відкривають свою країну заново», — зазначив у своєму блозі для видання «Укрінформ» народний депутат від «Слуги Народу», голова ТСК ВР щодо можливих фактів порушення законодавства України у сферах культури, охорони культурної спадщини, туризму, фізичної культури і спорту Максим Ткаченко.
За його словами, сьогодні фактично формується нова туристична карта України, де ключовими центрами стали Київ, Львівщина, Івано-Франківщина та Закарпаття. Також значно зросло фінансування, зокрема від міжнародних партнерів. Так, у 2025 році обсяг технічної допомоги на розвиток туризму досяг майже 127 млн грн, що у 4 рази більше, ніж у 2024-му.
Водночас галузь постає перед серйозними викликами. Станом на кінець 2025 року зафіксовано понад 450 руйнувань туристичних об’єктів, серед яких готелі, бази відпочинку, санаторії та табори. Оцінка збитків лише за невеликою частиною цих споруд уже перевищує 1,5 млрд грн, і робота з фіксації втрат триває.
З іншого боку, розвиток сектору гальмує застаріла модель управління, відсутність цифровізації державних об’єктів, брак повноцінної статистики та єдиних стандартів якості. Значна частина ринку перебуває «в тіні», а органи місцевого самоврядування не мають достатніх інструментів впливу.
«Навіть у центральних регіонах і на заході ми бачимо невикористаний потенціал — об’єкти є, історія є, попит є, але системного підходу до управління і просування поки що бракує», — констатував парламентар.
Політик переконаний, що ключовий виклик сьогодні — це відсутність цифровізації галузі.
«Ми маємо унікальні об’єкти культурної спадщини, але часто вони не представлені належним чином у цифровому середовищі. В багатьох випадках відсутні сучасні системи онлайн-продажу квитків, електронного обліку відвідувачів, аналітики потоків. У результаті ми втрачаємо не лише доходи, а й інтерес потенційних відвідувачів», — акцентував він.
Для подолання цих проблем та виведення ринку з «тіні» пропонується ухвалити законопроєкт № 4162. Він передбачає створення Єдиного туристичного реєстру, впровадження сучасної статистики, гармонізацію з європейськими стандартами та формування нової моделі управління галуззю.
«Але навіть найкращий закон не працюватиме без реального впровадження — на рівні держави, громад і конкретних об’єктів. Сьогодні внутрішній туризм — це не про відпочинок у класичному розумінні. Це про економіку громад, про робочі місця, про збереження культурної спадщини і про формування нової ідентичності країни. І якщо ми правильно використаємо цей момент, туризм може стати одним із драйверів відновлення України», — підсумував Максим Ткаченко.