Оскільки обороноздатність України напряму залежить від податкових надходжень українського бізнесу на рівні держави, потрібно забезпечити реалізацію трьох ключових елементів.
Йдеться про забезпечення прозорої регуляції та зрозумілих правил гри для підприємців усіх сфер, забезпечення доступу для них фінансових ринків та інструментів, адже наразі він обмежений, а також запуск нової освітньої моделі, яка потрібна для зростання людського капіталу, – наявності професійних кадрів, з дефіцитом яких вже зараз стикається бізнес. Після війни все це стане критичним.
Про це під час виступу на GET Business Fest, організованому медіа-бюро Ekonomika+, повідомила олова Комітету ВР з питань організація державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, обороноздатність України на сьогодні залежить насамперед від податкових надходжень від українського бізнесу, оскільки пріоритетом державного бюджету з початку повномасштабного вторгнення є забезпечення потреб української армії. Таким чином, щоб збільшувати податкові надходження на рівні держави, слід забезпечувати таке функціонування бізнес-середовища, що займатися бізнесом в Україні було не лише можливо, а й вигідно.
«Ні для кого не секрет, що держава вже кілька років поспіль всі можливі кошти вкладає в оборону, оскільки міжнародні партнери не фінансують видатки, повʼязані з нею. Всі потреби української армії сьогодні закриваються за рахунок бюджетних коштів, які формуються з податкових надходжень від бізнесу. Тому задля сприяння його роботи державі потрібно працювати одразу в кількох векторах», – пояснила Шуляк.
Йдеться насамперед про прозорі правила роботи, доступ до фінансових інструментів і ринків та людський капітал. І ці вектори, зауважила нардепка, між собою тісно повʼязані. В першу чергу, важливе створення зрозумілого регулярного середовища, в якому існують єдині правила для всіх. Однак для того, щоб воно працювало, потрібно максимально підтримувати цифровізацію – чим менше чиновників буде задіяно, тим більш прозорим буде це середовище.
«Підприємці хочуть працювати в середовищі, де не треба шукати обхідні маршрути. Хочуть знати, що «правила для всіх» і «правила для своїх» – це не різні книги. Конкретика проста: прозорі регуляції; мінімум чиновницьких бар’єрів завдяки подальшому розгортанню цифрової інфраструктури. Вже є показові приклади, які демонструють, що цифра може повністю замінити чиновників», – зазначила Олена Шуляк.
Водночас, додала вона, надважливим вектором, яким має рухатись держава у цьому напрямку, є більший доступ українського бізнесу до фінансових ринків та інструментів, оскільки без цього реалізовувати ті чи інші проєкти, з яких у подальшому і формуються податкові надходження, неможливо.
«Банки наразі практично не фінансують бізнес. Якщо кредити для бізнесу все ж таки надаються, то це відбувається за дуже високою податковою ставкою, що робить їх нерентабельними і для проєктів з відновлення, і для підприємницької діяльності загалом», – зауважила Шуляк.
Як пояснила парламентарка, наразі для підтримки бізнесу працює лише одна державна програма – 5-7-9, але для того, щоб вона, по-перше, покривала потреби бізнесу, її слід максимально розширити, по-друге – коли почнеться активне відновлення її точно буде недостатньо.
Третій, не менш важливий вектор, за яким потрібно рухатись державі, є збільшення людського капіталу, оскільки з початку відновлення саме професійні кадри, а точніше їхня недостатня кількість буде в топі викликів.
«Будь-якому бізнесу неможливо розвиватись без людей, і як свідчить статистика, роботодавці вже стикаються з колосальним дефіцитом кадрів. А з моменту активного відновлення України цей дефіцит буде лише збільшуватись. Це пояснюється просто, зокрема, й тим, що мільйони працездатних громадян виїхали з України і повертатися не збираються», – наголосила Олена Шуляк.
Саме тому, акцентувала вона, державі вже сьогодні необхідно розробляти та запускати освітні програми, які будуть ефективними для професійної підготовки, зокрема, українських ветеранів і перекваліфікації, а також масштабувати такого роду навчання.
Нардепка нагадала, що наприкінці серпня Президент України Володимир Зеленський підписав закон «Про ветеранське підприємництво», який крім створення нової системи соціальної підтримки ветеранів, передбачає надання знань: консультації, тренінги, семінари, навчальні програми; перекваліфікація та підвищення кваліфікації; допомога у виході на міжнародні ринки, а також передбачено створення єдиного вебпорталу для ветеранського бізнесу.
«Повернення до мирного життя – складний, але важливий етап для кожного ветерана чи ветеранки. Йдучи на війну, вони залишили в тилу рідних і близьких, залишили свою роботу, а подекуди свій бізнес і партнерів. Саме тому завдання держави – підставити плече нашим Героям, допомогти фізично та психологічно відновитись, відкрити бізнес, знайти роботу – загалом максимально повернути те життя, яке вони мали до армії. Ветеранам і ветеранкам потрібна можливість повернутися до своєї старої чи отримати нову високооплачувану професію», – резюмувала Олена Шуляк.