Третина українських громад уже тестують можливості цифрової екосистеми DREAM для проєктів з відбудови

Нині понад 500 громад тестують функціонал цифрової екосистеми DREAM для проєктів відновлення, а після ухвалення законопроєкту «Про основні засади відновлення», коли система стане обовʼязковою, громадам стане простіше отримувати міжнародне фінасування для своїх проєктів. Адже поступово вона трансформуватиметься в єдиний банк інвестиційних проєктів, який допомагатиме проєктам і донорам знаходити одне одного.

Про це під час другого етапу публічних консультацій на тему «Ефективна та прозора політика відновлення» повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, DREAM (Digital Restoration Ecosystem for Accountable Management) – не просто цифровий інструмент, а ціла екосистема, яка допомагає працювати з усіма проєктами відновлення і керувати ними, з моменту створення до самої реалізації та завершення. Крім цього, її важливо використовувати як базовий навчальний модуль, в якому буде зібрана вся інформація стосовно того, як керувати проєктами. Це важливо, оскільки поки що далеко не у всіх територіальних громад є представники органів місцевого самоврядування, які мають відповідні менеджерські навички. 

«DREAM – це розуміння потреб нашого відновлення, його планування, залучення громадян до розробки проєктів, залучення фінансування, в тому числі і міжнародного, координування цього  фінансування, підготовка до імплементації проєктів, проведення закупівель та безпосередньо реалізація проєктів. Увесь цей цикл ми намагаємось наскрізно структурувати та цифровізувати», – пояснила голова комітету містобудування.

Вона додала, що в межах експериментального проєкту DREAM наразі доволі непогано використовується на різних рівнях. Переважна більшість тестерів функціоналу – саме громади. Нині до цього процесу долучились близько третини з них.

Якщо громаді потрібно щось відновити чи збудувати, пояснила народна депутатка, вони заходять у DREAM, реєструють свій інвестиційний профіль, виходячи з потреб, описують проєкт з відновлення. Цей етап підготовки, збір усіх необхідних даних та інтеграцій з важливими реєстрами формує єдиний, так би мовити, національний банк проєктів, вже готових до аналізу потенційними партнерами та інвесторами. 

«Іншими словами, ми пропонуємо донорам функціонал DREAM  для пошуку тих чи інших проєктів, а громадам –можливість інформування про залучення ресурсів через ті чи інші програми партнерів. Громаді більше не потрібно бігати сайтами, соцмережами партнерів з відновлення, писати купу листів, їздити по конференціях, щоб потенційно пощастило познайомитися з потенційним інвесторам. Через DREAM можна завантажити свій проєкт, і система сама запропонує джерела фінансування, за якими цей проєкт підходить, – розповіла  Олена Шуляк. 

За її словами, ефективність відновлення на кошти донорів залежатиме зокрема від того, наскільки їхні заяви на фінансування відповідають практикам міжнародних партнерів. Іншими словами, громади повинні, так би мовити, говорити мовою наших міжнародних партнерів. Завдяки цьому актуальні для міжнародних інвесторів питання на кшталт енергоефективності, інклюзивності, землевідведення, дозволів тощо вже будуть структуровані в DREAM.

Інший важливий момент, наголосила Шуляк, повʼязаний із секторальною стратегією відновлення і розвитку громад. Для розуміння: є опорні, тобто кластерні, заклади охорони здоров’я, освіти тощо. І завдяки DREAM потенційний інвестор чітко бачитиме, чи є ініційовані громадами проєкти відновлення частиною секторальної стратегії.

«Досить часто зараз та чи інша громада хоче відновити лікарню, яка, виходячи із стратегічної рамки не є пріоритетною, оскільки вона не кластерна, не опорна. Відповідно, немає чіткого розуміння, як забезпечувати фінансову сталість цієї лікарні, звідки платити зарплати лікарям, забезпечувати обладнанням, лікарськими засобами і чи буде там взагалі достатня кількість попиту на її послуги. Але через ті чи інші аспекти, зокрема, через емоційну прив’язаність, в неї інвестуються кошти. Тому для нас важливо, щоб потенційний інвестор бачив чітку стратегічну рамку та мав усі необхідні дані для ухвалення рішення по цій лікарні», – зауважила Олена Шуляк. 

Вона також зазначила, що під час публічних консультацій, присвячених законопроєкту «Про основні засади відновлення», учасники запропонували важливі пропозиції з доопрацювання системи. Серед них зокрема:

✔ Максимально спростити функціонал системи DREAM, тому що в користувачів виникає багато питань з приводу заповнення заявок, навіть за допомогою інструкції;

✔ Приділити увагу визначенню пріоритетності заявок. Проєкти, спрямовані на реалізацію базових потреб (житло, вода, електрика), мають відображатись у системі як першочергові. Наприклад, дитячий табір відпочинку не можна будувати, якщо в громаді не відновлено водопостачання. При цьому важливо забезпечити обов’язковість публікації обґрунтування, чому той чи інший проєкт є пріоритетним;

✔ Європейські стандарти інклюзивності повинні мати не рекомендаційний, а обов’язковий до виконання характер;

✔ Повинен бути особливий підхід для прифронтових та деокупованих громад;

✔ Використовувати систему DREAM для краудсорсингу, щоб збирати кошти на певні проєкти для громад;

✔ Система DREAM має ідентифікувати, кому підпорядковується об’єкт, що відновлюється: громаді, області тощо;

✔Оскільки міжнародні донори мають свої вимоги й стандарти для виділення фінансування, в системі DREAM має бути перелік цих стандартів, щоб заявники мали можливість ознайомитися з ними;

✔ Забезпечити зворотний зв’язок, оскільки зараз заявники не бачать динаміку внесених проєктів, зокрема, кількість переглядів та зауважень.