Третя громада Київщини затвердила програму комплексного відновлення. В Ірпені визначили понад 160 ключових проєктів

Уже третя громада Київщини — Ірпінська міська громада — презентувала програму комплексного відновлення. До неї увійшли більш ніж 60 пріоритезованих проєктів, а також 105 проєктів другого ступеня пріоритетності. Майже 100 проєктів були ініційовані жителями громади.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, Ірпінська міська громада увійшла в число близько 50 громад, які вже розробили програму свого комплексного відновлення (ПКВ) і стала третьою, яка вийшла з цим продуктом на Київщині.

«У перспективі — створення планувальних документів щодо якісного відновлення допоки лідирує Київщина. По-перше, Київська область стала лідером з презентацій регіональної ПКВ. По-друге, вже три українські громади — Ірпінська, Макарівська та Бородянська — створили ці планувальні документи. Загалом нині ПКВ розробляють близько 200 територіальних громад. І, що не менш важливо, вони стануть основою іншого надважливого документа — плану просторового розвитку», – зауважила Олена Шуляк.

До ПКВ Ірпеня, повідомила вона, увійшли 64 пріоритезовані проєкти відновлення, а також 105 проєктів другого ступеня пріоритетності. Загалом же було відібрано майже 340 проєктів, тому частину з них, які не увійшли до ПКВ, громада використає при створенні плану просторового розвитку та оновлення Стратегії розвитку.

«Досить показовим є те, що 95 проєктів, які увійшли до ПКВ Ірпінської громади, — це пропозиції, отримані від жителів громади, що говорить про високий ступінь партисипації. Тому я не можу їм не подякувати, оскільки такі програми, як ПКВ, неможливо створити без залучення громадян. Якими б фахівцями з високим ступенем експертності вони не створювались, як би сильно вони не розбиралися у всьому, що повʼязане з містобудуванням і містоплануванням, без бачення мешканців громади якісних документів зробити не можна», – переконана Шуляк. 

За словами начальниці відділу економіки, залучення інвестицій та перспективного планування Ірпінської міської ради Яни Жиган, для створення ПКВ було попередньо проаналізовано 8 ключових секторів громади — економіку, демографію, інфраструктуру, екологію, культурну спадщину, туризм, а також житлову сферу. Вже після цього почалася робота з напрацювання рішень щодо відновлення в цих сферах та в контексті майбутнього розвитку громади.

«Після серії воркшопів та інтервʼю з майже 1 тис. мешканців ми змогли сформувати бачення того, якою має стати наша громада. Якщо коротко, то Ірпінська громада майбутнього — громада-сад героїв і поетів. Прагнучи стати новим «розумним серцем» України, що створює можливості для усіх жителів, громада прагне стати моделлю сталої відбудови для країни на шляху до стійкішого, інклюзивнішого, комфортнішого та сповненого надії майбутнього», – наголосила Жиган.

Вона додала, що під час інтервʼю з жителями Ірпінської громади було отримано найбільше побажань стосовно необхідності розвитку транспортної інфраструктури, оскільки крім безпекового фактору, який також увійшов у топ найбільш актуальних для відновлення пунктів, цей момент лишається одним з найпроблемніших. Також у топ пропозицій були впровадження енергоефективних рішень, розвиток туризму, залучення інвестицій та інноваційна економіка.

«Стосовно економіки під час аналізу цього сектору ми побачили, що впродовж 2023 – 2025 років у нас значно зросла кількість індивідуальних підприємства, тобто нових бізнесів. Це каже про зростання економічного потенціалу громади, але водночас є проблеми з працевлаштуванням на місцевому рівні. Що не менш важливо, завдяки роботі над ПКВ, у нас з’явилось більше розуміння, як розвивати сільські громади, що увійшли до складу Ірпінської не так давно», – зауважила Яна Жиган.

Посадовиця також додала, що важливим моментом, який необхідно було врахувати для створення якісної ПКВ, це те, що частину зруйнованих і пошкоджених обʼєктів довелося відновлювати ще до моменту створення ПКВ, оскільки потреба в них була критична.

«Багато чого відбудовувалось в режимі гасіння пожежі, тому говорити про якісну відбудову в тому випадку було не завжди можливо. І саме тому вже грамотне, комплексне відновлення ми розпочали з огляду того відновлювального підґрунтя, яке в нас було», – резюмувала вона.

Нагадаємо, програми комплексного відновлення вже розробили:

✅Київщина;

✅Житомирщина;

✅Чернігівщина;

✅Макарівська громада;

✅Бородянська громада;

✅Конотопська громада;

✅Миргородська громада.