Тарас Тарасенко: Ветеранський бізнес потребує належного фінансування для розвитку

Уряд погоджує концепцію Державної цільової програми підтримки ветеранського підприємництва, яка, поміж іншого, забезпечить ветеранам і ветеранкам доступ до дешевого фінансування.

Про це заявив народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко, автор законопроєкту «Про ветеранське підприємництво», під час презентації Комітету ветеранів-підприємців «Ветеранська Січ» при Спілці українських підприємців.

Однією з проблем ветеранського бізнесу парламентар назвав обмежені можливості для масштабування – переходу від місцевого до регіонального й загальнонаціонального рівнів – зокрема й через недоступність фінансового ресурсу.

«Ветеранський бінес поки що переважно крафтовий. Про нього люди знають на місцях, десь він бере участь у локальних ярмарках. Та коли я, приміром, звернувся до однієї із торговельних мереж, з’ясувалося: там начебто й готові відкрити ветеранський маркетплейс та консультувати підприємства, які туди заходитимуть. Але фабричних ветеранських бізнесів, чиєї продукції вистачало б, щоб заповнити полиці великих магазинів, виявляється, фактично немає. Тому завдання – не лише підтримати роботу ветеранських підприємств, а й забезпечити їхнє масштабування», – розповів Тарасенко.

На його думку, це питання пов’язане з іще однією важливою для ветеранського бізнесу проблемою – відсутністю доступу до дешевого фінансування.

Згідно з рамковим законом, нагадав нардеп, уряд має розробити Державну цільову програму підтримки ветеранського бізнесу та передбачити її належне фінансування.

«Кабінет міністрів уже затвердив концепцію Державної цільової програми «Ветеран. Робота». Чекаємо, що після технічного доопрацювання документ буде оприлюднено», – сказав Тарас Тарасенко.

Також, додав він, на погодженні зараз концепція Державної цільової програми підтримки ветеранського підприємництва на 2026-2028 роки, яка визначатиме перелік стимулів і пільг для такого бізнесу та порядок її щорічного фінансування.

«Нам важливо разом із урядом напрацювати справді ефективні практики в цій царині», – акцентував парламентар.

Водночас Тарасенко наголосив на важливості враховувати особливості нинішньої ситуації на ринку праці та її очікувані зміни в повоєнний період.

«Проблема працевлаштування ветеранів, вочевидь, буде доволі гострою. Адже відновлять бізнеси чи започаткують власну справу з нуля не більше 20% із тих, хто повернеться із війни. Інші 80% ветеранів треба працевлаштовувати. А при цьому далеко не всі з них зможуть повернутися до тих колективів, де працювали перед мобілізацією», – зауважив нардеп.

За його словами, частина великого бізнесу доплачує своїм працівникам-військовим заробітну плату, доки ті служать. Та коли ветерани повертаються на підприємства після поранення, 50% із них звільняються.

«Завдання держави – простежити, де зникає цей трудовий ресурс. Питання полягає в тому, як допомогти й переорієнтувати ветеранів і ветеранок на нові види діяльності, якщо те, чим вони займалися до війни, з якихось причин їм більше не підходить. Таке дослідження сприятиме об’єднанню ветеранського бізнесу й забезпечить його трудовими ресурсами, зокрема й за рахунок залучення бойових побратимів», – сказав Тарас Тарасенко.

Додамо: Закон «Про ветеранське підприємництво» має сприяти самореалізації в бізнесі ветеранів, ветеранок та їхніх родин. Документ вперше визначає поняття «ветеранський бізнес» та впроваджує спеціальний режим економічної підтримки ветеранського підприємництва – надання преференцій, зокрема щодо участі в державних та муніципальних програмах підтримки, одержання субсидій, грантів, доступу до пільгових умов кредитування або участі у спеціалізованих тендерних процедурах.