Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Тарас Тарасенко про безбар’єрний доступ до судів

Тарас Тарасенко про безбар’єрний доступ до судів

Що заважає людям з особливими потребами швидко та зручно отримати послуги у судах та як змінити цю ситуацію, розповів народний депутат від фракції «Слуга Народу», голова підкомітету з питань прав людини Тарас Тарасенко.

Суд має бути доступним. На жаль, і досі в Україні існує чимало людей, які фізично не можуть скористатися правом на справедливий суд – це маломобільні групи населення, люди з особливими потребами.

За офіційною статистикою їх в Україні понад 2 мільйони. І всі вони мають право на суд. Йдеться не тільки про безперешкодний вхід до будівлі суду, а й про вільне пересування в приміщенні суду, й можливість користуватися санвузлом.

Спеціальні будівельні норми, які визначають критерії доступності будинків і споруд для маломобільних груп населення, існують та діють (ДБН В.2.2-17: 2006). Але вони обов’язкові тільки при проєктуванні та реконструкції будинків і споруд. Переважна ж більшість будівель судів – це не новобудови, зазвичай це пам’ятки архітектури. Але вони мають бути доступними для всіх без винятку.

Щоб забезпечити необхідний мінімум доступності правосуддя, потрібно не так багато.

По-перше, кожен суд має бути обладнаний пандусом, що відповідає технічним нормам.

По-друге, облаштувати на першому поверсі зал судового розгляду, зручний для маломобільних груп.

По-третє, забезпечити доступний санвузол.

Чи всі 754 суди в Україні відповідають цим вимогам – питання риторичне. Водночас проблему доступності можна поступово вирішувати, якщо є її розуміння й пошуки шляхів розв’язання.

До речі, до цього нас спонукають і міжнародні приписи. Верховна Рада ще в грудні 2009 року ратифікувала ст. 13 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю, яка передбачає для них ефективний доступ до правосуддя.

А ст. 21 Конвенції ООН про права осіб з інвалідністю зобов’язує держави-учасниці своєчасно й без додаткової плати забезпечувати осіб з інвалідністю інформацією у доступних форматах і з використанням технологій, які враховують різні форми інвалідності.

У національному законодавстві діє ст.26 Закону «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», що зобов’язує підприємства, установи та організації створювати умови для безперешкодного доступу. Ця ж вимога стосується і судів.

Що ж стає на заваді? Насамперед, кошти. У 2021 році потреби Державної судової адміністрації у фінансуванні задоволені лише на 40,2 %. Це не дає змоги забезпечити доступність судів для осіб з обмеженими можливостями.

Втім, якщо б у ДСА правильно розпоряджались видатками на створення «Електронного суду», то більшості осіб з інвалідністю взагалі не треба було б відвідувати будівлю суду.

На рівні судової влади є розуміння та спроби виправити ситуацію: Рада суддів України ще у 2015 році почала будувати суд без бар’єрів, розробивши рекомендації, щоб допомогти суддям і працівникам апаратів співпрацювати із людьми з інвалідністю.

Також за спільної ініціативи Ради суддів України та Всеукраїнської громадської організації інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» у судах почали встановлювати платіжні термінали, розраховані на людей з інвалідністю.

Важливою є ще й інформаційна та цифрова безбар’єрність. Значно зручніше перебувати у судах з вільним доступом до Wі-Fі у залі очікування та залах судових засідань. Зручно, коли функціонал офіційного веб-сайту суду дозволяє переглядати усю інформацію у версії «для людей з порушенням зору». Проте ця практика є сталою для апеляційних судів або судів у великих містах. Для більшості місцевих загальних судів – це все ще недосяжна мрія.

Єдиний виняток – ініціатива «Модельні суди». Нині триває друга її фаза, у межах якої понад 70 судів намагаються стати найкращими в багатьох сферах надання послуг. Зокрема, проєкт передбачає й підвищення якості роботи з вразливими групами населення, які звертаються до суду.

Ця модель дає конкретні приклади у діяльності судів, які варто наслідувати: дзвінок на вході для виклику працівників суду, спеціально пристосована вбиральня, написи у суді шрифтом Брайля, медичні аптечки та паркомісце для осіб з інвалідністю біля приміщення суду. Також працівників навчають правилам спілкування з людьми з особливими потребами.

Крім того, протягом 2018-2020 років працювала спільна робоча група, яка розробила рекомендації із забезпечення доступності суду і судової процедури для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення. Рада суддів України затвердила ці рекомендації, що вимагають застосовувати будівельні норми із забезпечення інклюзивності в судах.

У міжфракційному депутатському об’єднанні «ЛЮДИ» переконані, що створення інформаційної доступності в отриманні судових послуг – це  нагальний крок. І тут потрібна активна взаємодія державних органів та громадських організацій інвалідів.

Об’єднання зусиль і спільне розуміння поставлених цілей в питаннях доступності, бажання змін на краще, врахування думки осіб з інвалідністю та відстоювання їхніх прав принесуть позитивні результати. Головні з них –доступ до матеріально-технічної, інформаційної та цифрової інфраструктури суду та відсутність будь-яких перешкод в отриманні судових послуг.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy