Студенти цивільних спеціальностей, які навчатимуться на бюджеті, не будуть зобов’язані відпрацьовувати перше робоче місце після завершення навчання. Відповідну норму вилучили з доопрацьованого до другого читання законопроєкту №10399 після суспільної дискусії.
Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
«Обов’язкового контракту на перше робоче місце для студентів цивільних спеціальностей у доопрацьованому законопроєкті №10399 – не буде. Відпрацювання залишиться лише там, де людина від початку навчається як майбутній військовослужбовець або працівник іншої структури сектору безпеки й оборони», – пояснив парламентар.
За його словами, студенти, які навчаються на бюджетних місцях за цивільними спеціальностями, не матимуть контрактів на відпрацювання чи інших зобов’язань перед державою. Так само грантова система не передбачатиме обов’язкового працевлаштування.
«Насправді до першого читання законопроєкт передбачав, що після другого курсу студент-бюджетник повинен був укласти контракт на запропоноване державою перше робоче місце, а після випуску певний час працювати за фахом. У випадку відмови – сплачує за навчання самостійно», – нагадав очільник профільного Комітету.
Таку модель, уточнив він, пропонували через кадровий дефіцит у низці галузей. Як приклад Сергій Бабак навів сферу освіти, де щороку держава замовляє підготовку близько 10 тисяч майбутніх учителів, однак працювати до шкіл приходять лише близько 2 тисяч випускників.
«Саме тому пропонували укладати контракт на перше місце роботи: держава інвестує у підготовку, випускник певний час працює за фахом, а потім вільно визначає подальшу кар’єру», – розповів Сергій Бабак.
Проте, зауважив народний депутат, спричинила сильний суспільний спротив: її називали примусовою працею, порушували питання конституційних прав і рівня оплати на першому робочому місці.
«Ми зрозуміли, що через одну суперечливу норму можемо поставити під загрозу весь законопроєкт, тому наразі ми її прибрали. Для нас важливіше зараз ухвалити базову модель: прогнозування потреб ринку праці, нову систему державного замовлення та грантів», – наголосив голова профільного Комітету.
Законопроєкт №10399, уточнив Сергій Бабак, пропонує змінити саму логіку державної підтримки вищої освіти: державне замовлення має бути замовленням від держави, а не механізмом, коли заклади освіти самі визначають, яких фахівців і в якій кількості готувати за бюджетні кошти.
«Нова модель, закладена в законопроєкт №10399, стосується не лише грантів, а й державного замовлення, бюджетних місць, прогнозування потреб ринку праці та інших механізмів фінансування вищої освіти. До цього процесу залучаються роботодавці, бізнес-асоціації та галузеві експерти. Саме вони найкраще розуміють, яких спеціалістів потребуватиме економіка через п’ять, сім чи десять років», – зазначив Бабак.
Законопроєкт пропонує чітко розділити три інструменти державної підтримки:
✓ Перший – державне замовлення, яке зберігатиметься там, де людина вже під час навчання входить до відповідної державної системи. Йдеться насамперед про сектор безпеки й оборони: військові заклади освіти, МВС, СБУ, розвідку та інші структури зі специфічними умовами навчання. Такі студенти мають контракти й після випуску працюють у відповідній системі. Тут поняття державного замовлення повністю відповідає своєму змісту.
✓ Другий – бюджетні місця для цивільних спеціальностей. Держава оплачуватиме навчання вступників, які показали найкращі результати. Вони не матимуть зобов’язання відпрацьовувати після випуску. Це підтримка талановитих людей і водночас можливість спрямовувати більше бюджетних місць на спеціальності, яких країна потребує найбільше.
✓ Третій – система грантів. Вступник навчатиметься за контрактом, але держава зможе повністю або частково оплатити його навчання. Окремі гранти передбачені для соціально вразливих категорій, учасників бойових дій, дітей загиблих захисників, постраждалих учасників Революції Гідності, дітей-сиріт та інших людей, яким держава має надати підтримку.
Отже, акцентував парламентар, сфера державної підтримки не звужується. Навпаки, розширюється, інструментів стає більше, але вони отримують чіткіше призначення.
«Державне замовлення залишатиметься там, де держава фактично формує власний кадровий резерв, насамперед у секторі безпеки й оборони. Для цивільних спеціальностей збережуться бюджетні місця для найкращих вступників, а також система грантів, яка дозволить державі підтримувати навчання різних категорій студентів, зокрема тих, хто потребує особливої соціальної підтримки», – підсумував Сергій Бабак.