Стало відомо, коли мають ухвалити закон про реформу житлової політики: що він передбачає

Покращити ситуацію з вирішенням житлового питання українців мають три речі: ухвалення до кінця 2025-го року законопроєкту №12377, який запустить масштабну реформу житлової політики, а також модернізація та розширення можливостей єОселі паралельно з подальшим розвиток програми компенсацій єВідновлення. 

Про це під час Recovery construction forum Ukraine 2.0 повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, ухвалення законопроєкту №12377 «Про основні засади житлової політики», який має на меті допомогти вирішенню житлових проблем українців, які потребують поліпшення житлових умов, очікують до кінця поточного року. Але попри те, що він є необхідною умовою для отримання Україною 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility, законопроєкт рухається нешвидко. 

«Відчувається, що законопроект рухається нешвидко. Але це можна зрозуміти – він скасовує Житловий кодекс, ухвалений ще у 1983 році, який вже давно не працює. Так, сотні тисяч українців десятиліттями стоять у квартирних чергах, які майже не рухаються: щорічно видається у середньому 200 квартир. Враховуючи це, стає зрозумілим, чому ці застарілі правила потрібно міняти», – наголосила Шуляк. 

Водночас, зазначила вона, облік квартирних черг як таких – досить проблематичне питання. Так, є дані щодо 600 тис. українців, які стоять у різноманітних квартирних черг. Але чітких даних, без яких фактично неможливе вирішення їхнього питання, немає.

Шуляк пояснила: дані щодо черг є тільки станом на 2015 рік. Більше того, немає й єдиної уніфікованої статистики щодо руйнувань житлового фонду внаслідок російської збройної агресії. Наприклад, Світовий Банк надає одні цифри, державний Реєстр пошкодженого і знищеного майна – інші, а громади – теж інші. 

«Ми бачимо повний хаос по статистиці. Тому нам потрібно ретельно зібрати ці дані, унормувати їх. Без цього житлова реформа неможлива. Збір і аналіз цієї інформації якраз і передбачений законопроєктом №12377. Йдеться про створення і запуск Єдиної інформаційно-аналітичної системи у сфері житла. Вона, зокрема, і дозволить отримати найбільш точні дані щодо обсягів квартирних черг. А головне – підібрати варіанти вирішення житлового питання українців, які у них стоять», – зауважила Шуляк.

Згідно з дослідженням муніципального житлового фонду, додала народна депутатка, нещодавно проведеного Інститутом житла, лише 7% українських громад мають бюджетні асигнування на житлові потреби. Відповідно, загалом по Україні наразі налічується не більше 100 одиниць соціального житла попри те, що з 2006 року діє Закон про фонд житла соціального призначення. 

«Водночас деякі українські громади працюють у цьому напрямі, не чекаючи ухвалення законопроєкту №12377. Зокрема, Бородянська громада Київської області, де вже розпочинають будівництво соціального житла для медиків і освітян. Наразі там для цього вже оформлюють у комунальну власність земельну ділянку площею 80 соток», – розповіла голова Комітету містобудування. 

Вона також додала, що окрім ухвалення законопроєкту №12377, Україні слід посилити антикорупційні заходи, оскільки сфера містобудування входить у ТОП-сфер з найвищим рівнем корупційних проявів. Зокрема, це стосується видачі містобудівних умов та обмежень. 

«Житлову сферу можна і потрібно реформувати. Однак, якщо на ухвалення законопроєкту №12377 ми очікуємо до кінця поточного року, то позитивні зміни у регуляторному середовищі можливі не так швидко, як хотілося б. Утім, завдяки цифровізації державних процесів, яка дозволяє мінімізувати участь чиновників у них, вони будуть. Третій пункт, надважливий як у контексті житлової політики, так і у сфері містобудування – вирішення питання відсутності актуальної містобудівної документації. Очікуємо і на нього», – повідомила Шуляк. 

Парламентарка також зазначила, що сприяти вирішенню житлового питання українців буде і подальший розвиток програми державної іпотеки єОселя. Наразі вона закриває 97% іпотечного ринку. Водночас потрібно розуміти, що за рахунок однієї державної програми закрити всі житлові потреби не можливо. Особливо враховуючи те, що в Україні колосальний дефіцит сучасного і комфортного житлового фонду. Попри це, за два роки роботи єОселя змогла видати близько 16,5 тис. кредитів.