Пошук Пошук Пошук Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Спочатку робочі місця, потім дороги і критична інфраструктура. Як громади обирають пріоритети свого відновлення і хто їх фінансує

  • 140
Спочатку робочі місця, потім дороги і критична інфраструктура. Як громади обирають пріоритети свого відновлення і хто їх фінансує

Один з найбільших пріоритетів місцевого самоврядування у сфері повоєнного відновлення – стимулювання економічної активності і створення робочих місць. При цьому на рівні громад основні проєкти та ініціативи з подолання руйнівного впливу війни фокусуються нині на відбудові, ремонті закладів освіти, відновленні об’єктів критичної комунальної інфраструктури, а також доріг і мостів. Ці заходи найчастіше виконується коштом місцевих бюджетів або грантів міжнародних організацій та проєктів.

Про це повідомила Голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на результати дослідження ініціатив у сфері повоєнного відновлення, ініційованого ІСАР «Єднання» та виконаного Київським міжнародним інститутом соціології в рамках проєкту «Ініціатива секторальної підтримки громадянського суспільства України».

«Серед пріоритетів у відновленні місцеве самоврядування найчастіше називає відновлення економічної активності і створення робочих місць – 26,7%. На другому місці відбудова доріг, мостів і транспортного сполучення загалом – 19,8%, відновлення критичної інфраструктури – 15,8%», – зазначила вона.

При цьому керівники громад вважають, що суто фізичне відновлення – без запуску економіки і створення робочих місць, не зможе повернути людей додому і вони можуть бути втрачені для громад і країни. Тому це питання наразі серед ключових для місцевої влади.

«Втім, не менш актуальним є питання безпеки дітей і можливість повернути їх до офлайн навчання в школах. Але дуже важливою практичною проблемою для влади на всіх рівнях, без вирішення якої неможливе ані відновлення житла, ані запуск економіки і агросектору зокрема – це розмінування. Це та сфера, в якій українська влада дуже сильно потребує допомоги міжнародних гравців», – наголосила Шуляк.

Основним джерелом фінансування у громадах найчастіше називають місцеві бюджети – 71%. Величезна роль у грантів міжнародних організацій/проєктів – 54% опитаних керівників громад вказали їх одним із основних джерел фінансування. 37% опитаних вважають основним джерелом фінансування благодійних фондів, а 30% – субвенції з державного бюджету.

«За даними проєкту Ukraine Support Tracker, в перший рік війни найбільшим донором України були США: обсяг їх допомоги склав 71,3 млрд євро. На другому місці інституції Європейського Союзу – 35,4 млрд євро. Країни-члени ЄС разом допомогли Україні на більш ніж 26 млрд євро. З країн, що не входять до ЄС, не враховуючи США, найбільше допомоги надали Великобританія та Японія – 9,8 та 6,2 млрд  євро відповідно», – резюмувала Олена Шуляк.

Нагадаємо, наприкінці лютого цього року, Європарламент проголосував за програму Ukraine Facility – механізм фінансової допомоги нашій країні у розмірі 50 мільярдів євро на найближчі роки. У документі прописані конкретні кроки, які Україна повинна виконати для їх отримання. Очікується, що у березні буде перераховано перший платіж обсягом 4,5 млрд євро під відповідні кроки виконання цього плану.

Олена Шуляк тоді зазначала, що розпоряджатися виділеними коштами мають громади, які є лідерами відновлення.

«Кошти будуть йти напряму до наших громад. Але якщо громада не має плану свого розвитку, якщо громада не розуміє шляху свого розвитку, то я дуже слабо уявляю, яким чином вона зможе отримати такі гроші», – повідомила вона.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy