Україна може адаптувати окремі практики США в сфері соціального захисту дітей, підтримки сімей та розвитку системи усиновлення.
Про це повідомила народна депутатка від «Слуги Народу», голова підкомітету з питань соціального захисту дітей, постраждалих внаслідок збройної агресії рф проти України, Тетяна Циба після робочої поїздки до США, де разом із колегами вивчала діяльність соцслужб, систему підтримки сімей, які виховують дітей з інвалідністю, а також процедури усиновлення та встановлення опіки.
За її словами, американська система соціального захисту характеризується вищим рівнем інклюзивності та безбар’єрності, а також меншим навантаженням на одного соціального працівника. У США спеціаліст веде близько 14 кейсів дітей, що дозволяє більш детально працювати з кожною родиною та забезпечувати комплексну підтримку.
«Завдяки цьому вони мають більше можливостей глибоко розібратися з кожною ситуацією й надати допомогу максимально ефективно. Нам також потрібно збільшувати кількість соціальних працівників, щоб вони могли надавати якісні послуги та отримувати гідну оплату праці», – зазначила Тетяна Циба.
Стосовно процедури усиновлення вона розповіла, що в США існує практика приватного усиновлення, коли потенційні усиновлювачі шукають дитину через адвокатів ще до того, як вона потрапить до системи опіки.
«Існує практика, коли потенційний усиновлювач шукає дитину через адвокатів, а родина, готова віддати дитину на усиновлення, погоджується. Це можуть бути різні обставини, складні життєві ситуації або особливі потреби дитини. На мою думку, для нас така практика неприйнятна, адже фактично це можна розглядати як приватну угоду між родинами», – зауважила народна депутатка.
Водночас, звернула увагу вона, є елементи системи, які можуть бути цікавими для України. Це коли дитина потрапляє в фостерну систему (державну програму тимчасового догляду за дітьми), державні соціальні служби шукають родини для усиновлення або опіки. До співпраці долучаються ліцензовані приватні структури, які допомагають знайти родини для дітей. Вони можуть пропонувати додаткові послуги, наприклад, психологічний супровід, і часто більш активні в пошуку дітей та родин.
«Можливо, нам варто вивчити такий підхід, адже наші соціальні служби перевантажені. При цьому всі приватні установи суворо ліцензовані, мають чіткі повноваження та перебувають під контролем держави», – пояснила Циба.
Окремо парламентарка відзначила роль сімейних та дитячих судів у США. В американській системі є один надзвичайно важливий аспект – врахування думки дитини. Більше того, система відштовхується саме від цієї думки.
«Наприклад, у ситуації, коли дитину вилучили з родини через певні обставини, саме дитина вирішує, чи залишатися в інституційному закладі, чи знайомитися з потенційною родиною, чи брати участь у профілактичних заходах з біологічною сім’єю. Думка дитини враховується незалежно від віку, і це дуже важливо», – наголосила Циба.
Створення окремих сімейних і дитячих судів в Україні, переконана вона, сприяло б ефективнішому розгляду справ, наданню дитині офіційного юридичного статусу в системі опіки (наприклад, дитини-сироти або дитини, позбавленої батьківського піклування, а також статусу для усиновлення чи патронатної сім’ї) та її плавному переходу з інституцій у сімейні форми опіки й піклування.
Народна депутатка нагадала також про вже ухвалений закон про наставництво, який було розроблено з урахуванням міжнародного досвіду.
«Я активно долучалася до розробки цього законопроєкту. Закон було ухвалено й кілька місяців тому підписано Президентом України. Зараз ми працюємо над підзаконними актами для його впровадження. В США існують програми наставництва, але немає окремого закону – в Україні ж вдалося створити власну нормативну базу, спираючись на міжнародний досвід», – акцентувала вона.
Також в парламенті готують законопроєкт про раннє втручання, робочу групу з якого очолює Тетяна Циба. Документ передбачає комплексну допомогу дітям з інвалідністю та дітям із ризиками розвитку інвалідності, а також їхнім родинам. Йдеться про поєднання фінансової підтримки, соціальних і медичних послуг, освітніх програм та розвитку інфраструктури на рівні громади. Послуги планується надавати вже на ранніх етапах розвитку, ще до формального встановлення інвалідності, щоб запобігти або мінімізувати порушення розвитку.
«Під час роботи ми враховуємо найкращі міжнародні практики, зокрема зі США, для їхньої адаптації та імплементації в українському законодавстві», – підсумувала Тетяна Циба.