Шуляк розповіла, скільки українських територіальних громад на фінальній стадії розробки програм комплексного відновлення

Майже 20 розроблених програм комплексного відновлення (ПКВ) чотирьох українських областей готові до узгодження в ОВА. Йдеться про ПКВ з Кіровоградської, Миколаївської, Харківської і Херсонської областей. Ще 13 громад Харківщини і Херсонщини активно працюють над розробкою цього стратегічного документа за допомогою методики, презентованої наприкінці 2023 року.

Про це під час засідання робочої групи Комітету з питаннь організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування щодо визначення пріоритетів та заходів з питань комплексного відновлення територій, постраждалих внаслідок збройної агресії проти України, розповіла голова комітету і очільниця партії “Слуга Народу” Олена Шуляк.

За її словами, робота над розробкою ПКВ для 18 тергромад з Кіровоградської, Миколаївської, Харківської та Херсонської областей та їх обласних військових адміністрацій відбувалася в рамках пілотного проєкту Програми USAID DOBRE. Ці громади були в першій хвилі ПКВ, в розробці яких допомагала програма і нині 2 громади Кіровоградської, 3 громади Миколаївської, 6 громад Харківської і 7 громад Херсонської областей передають фіналізовані документи програм на остаточне узгодження ОВА. Ще 13 територіальних громад другої хвилі – 4 громади Харківщини і 9 Херсонщини, протягом останнього місяця ПКВ активно розробляють.

“Всі громади другої хвилі дуже мотивовані і проактивні. Деякі почали розробку навіть самостійно – без супроводу фахівців з USAID DOBRE, використовуючи методику, презентовану у листопаді 2023 року. Наприклад, Вільхівська і Лозівська громада Харківщини області, у яких вийшов хороший стратегічний документ. Це говорить про те, цей процес не такий вже і складний за умови наявності відповідних зразків і готових алгоритмів, все вдається, тому з деякими громадами другої хвилі ми рухаємося на декілька місяців швидше, ніж з громадами першої хвилі”, – повідомила Олена Шуляк.

Вона також зауважила, що під час розробки ПКВ були створені опитувальники для бізнесу, остільки це ініціювали громади першої хвилі, що побачили потребу у вивченні пріоритеті бізнесу на місцях. Ці опитувальники вже розглянули, зокрема, у Торгово – промисловій палаті, за підсумками чого їх відкоригували. Зараз, зазначила Шуляк, ці опитувальники почали використовувати в роботі як в кожній громаді, що здійснює розробку ПКВ, так і на рівні регіонів.

Крім цього, очільниця профільного комітету зазначила також додала, що активно ведеться робота і з розробкою програм комплексного відновлення областей. Лідером лишається Харківщина, де нині відпрацьовують секторальні і кластерні підходи, що включає економічне і екологічне планування. Зокрема, управління відходами.

“У розробці ПКВ областей ми орієнтуємося на Миколаївську область, де ця робота може завершитись наприкінці червня – початку липня. Для Херсонщини розробку плануємо завершити наприкінці серпня – початку вересня. Справа в тому, що частина регіону і досі у тимчасовій окупації, а також там дуже серйозні екологічні і економічні виклики – по багатьох пунктах потрібно перепрофілювання регіону”, – повідомила Олена Шуляк.

Окрім розробки ПКВ нині у фокусі уваги є і розробка комплексних планів просторового розвитку, до чого зараз активно долучають максимальну кількість донорів. За словами нардепки у найближчому майбутньому буде анонсована додаткова допомога для того, щоб 1 січня 2025 року – дата, з якої розробка планів просторового розвитку стане обов‘язковою на рівні законодавства, не була для громад чимось страшним і неприємним. Зараз плани просторового розвитку вже розробляють для двох громад з першої хвилі на Харківщині – Чугуївської і Мереф‘янської.

“Нагадаю, що починаючи з наступного року розроблення такої містобудівної документації буде обов’язковим. І зараз ми пропрацьовуємо можливості, щоб використовувати програми комплексного відновлення, які наразі створюються, як вихідні дані для розробки планів просторового розвитку територіальних громад. Таким чином, ми значно скоротимо перший етап розроблення планів просторового розвитку на 3-4 місяці. А це в свою чергу означає економію для бюджету до 30% від вартості розробки комплексного плану”, – резюмувала Шуляк.

Нагадаємо, програма комплексного відновлення – місцева програма відновлення територій, яка визначає основні просторові, містобудівні та соціально-економічні пріоритети політики відновлення і включає комплекс заходів для забезпечення відновлення території територіальної громади, яка постраждала внаслідок збройної агресії проти України або в якій сконцентровані соціально-економічні, інфраструктурні, екологічні чи інші кризові явища. Тобто програма — це документ відновлення, який поєднує декілька сфер планувальної діяльності — стратегічну й просторову. Вся зібрана інформація аналізуватиметься в просторі, часі з єдиною метою — спланувати чіткі, послідовні та вимірювальні заходи з відновлення території та зробити попередні фінансово-економічні розрахунки основних етапів відновлення.