Олена Шуляк розповіла про необхідні законодавчі зміни щодо участі жінок у виборах

Кожна українка повинна мати можливість реалізувати своє виборче право – бути обраною до представницького органу держави. Втім, через повномасштабну війну її право на це обмежено. Щоб виправити законодавчу недосконалість і забезпечити українським жінкам повноцінний доступ до політичних посад, потрібно внести певні законодавчі зміни.

Про це на сьомому Українському жіночому конгресі «Жіноче лідерство. Час відновлення. Час відбудови» розповіла голова парламентського Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування Олена Шуляк.

“Згідно чинного законодавства, щоб мати можливість балотуватися у народні депутати українські громадяни повинні проживати в Україні не менше ніж 5 років і перебувати за кордоном не більше ніж 90 днів поспіль. Водночас після 24 лютого 2022 року надзвичайно багато українок, шукаючи порятунку для себе і дітей, були змушені виїхати за межі України і досі не повернулися. Тобто, вони за кордоном вже набагато довше, ніж 3 місяці. А це автоматично означає, що у пасивному виборчому праві вони обмежені”, – пояснила вона.

Саме тому, за словами народної депутатки, у положеннях Виборчого кодексу України слід розглянути можливість розширення переліку виняткових випадків, які не вважатимуться порушеннями виборчого законодавства. Крім цього, Україні загалом потрібно працювати у напрямку збільшення гендерних квот для жінок.

Шуляк підкреслила – сьогодні партія “Слуга Народу” налічує майже 4 тисячі жінок на всіх рівнях: це понад 2,5 тис. депутаток, майже 300 голів фракцій і десятки голів громад від “Слуги Народу”. А ухваливши парламентом у 2020-му нове виборче законодавство, яке передбачало квоту для жінок у виборчому списку – 40%, стало зрозуміло, що якщо раніше у міських радах представництво жінок становило 20%, то після виборів – 31%. В обласних радах представництво підвищилось з 15 до 21%.

“Ці цифри мають справедливе право зростати, адже професіоналізм і лідерство не мають статі. Втім, саме зараз – під час війни, через мілітаризацію прогнозованим може бути зростання патріархальних настроїв щодо пріоритету для чоловіків у висуванні на будь-які посади. Тому сьогодні перед нами всіма стоїть завдання закріпити гендерну рівність не лише в законах, але й на рівні суспільної думки, суспільної свідомості. Лише так ми зможемо подолати спадщину минулого у гендерних відносинах та становищі жінки”, – підсумувала Олена Шуляк.

Нагадаємо, з 2013 по 2019 рік в Україні діяла добровільна 30-відсоткова гендерна квота, згідно з законом про політичні партії. Втім, 11 липня 2019 року Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, який передбачав запровадження гендерних квот в Україні на рівні 40%. Згідно з поправками до нього, у кожній п’ятірці партійного виборчого списку мають бути як чоловіки, так і жінки – не менше двох кандидатів кожної статі. Таких квот партії мають дотримуватися при формуванні загальнодержавного та регіональних виборчих списків кандидатів у депутати.