На відновлення житлового фонду, зруйнованого внаслідок повномасштабного вторгнення рф, Україні знадобиться щонайменше $80 млрд. Це впливає як на структуру ринку нерухомості загалом, де зараз спостерігається відкладений попит, так і на необхідність змін у житловій політиці.
На цьому під час ХІІ Національного форуму «Ринок нерухомості як сегмент економіки держави», організованого Спілкою фахівців з нерухомого майна України, наголосила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
За її словами, згідно з оцінкою збитків, завданих Україні внаслідок повномасштабного вторгнення, проведеною Світовим Банком, станом на кінець 2024 року, сума коштів, необхідних на відновлення України, становила щонайменше $536 млрд. Однак, оскільки на житловий фонд припадає найбільший відсоток руйнувань, відповідно, і потреби на його відновлення найсуттєвіші – щонайменше $80 млрд.
«Це оцінка Світового банку за підсумками минулого року. Тому, враховуючи інтенсивність ворожих обстрілів цьогоріч, загальна сума коштів, необхідних на відновлення загалом, і, зокрема, на відновлення житлового фонду, буде на порядок вищою», – зауважила Шуляк.
Вона пояснила, що руйнування такого масиву житлового фонду – росія за роки повномасштабної війни знищила фактично те, що Україна будувала впродовж 6-7 років, – не могли не вплинути як на ринок нерухомості загалом, так і на зміни в житловій політиці України. Понад 4 млн українців стали вимушеними переселенцями, проте на підвищенні продажів нерухомості це суттєво поки не позначилося.
«Навіть попри програму єВідновлення та зміни в програмі єОселя, купувати нове житло українці не стали більше, через низьку купівельну спроможність. Однак це не означає, що у цьому немає потреби: зараз на ринку спостерігається відкладений попит», – зауважила нардепка.
Наразі, на її думку, на ринок нерухомості впливатимуть кілька факторів. Перший – безпековий. З 1 листопада 2023 року в Україні вже почали діяти нові ДБН – ДБН «Захисні споруди цивільного захисту» (ДБН В.2.2-5:2023), які передбачають обов’язкову наявність інженерно-технічних заходів цивільного захисту в містобудівній і проєктній документації, а також створення мережі надійних та сучасних укриттів. Крім цього, передбачена обов’язкова наявність укриттів у новобудовах або використання споруд подвійного призначення.
«Не всім громадам і муніципалітетам вони подобаються, але безпека для нас сьогодні на першому місці. Тому все нове будівництво буде підпорядковуватися все більшим і більшим вимогам у цій царині. Наразі правила наступні – ти не можеш будувати і, відповідно, продавати житло, збудоване без укриттів або споруд подвійного призначення», – акцентувала Олена Шуляк.
Другий фактор, який впливатиме на ринок, – вимоги до енергоефективності. Відповідно до законодавства, всі нові будівництва в країні, зокрема й житлове, мають відповідати мінімальним вимогам енергоефективності. Вони залежать від призначення будівлі, її висотності та виду. Ці вимоги переглядатимуть кожні 5 років.
«Ми часто опалюємо не свої квартири, а повітря, якраз через низьку енергоефективність наших домівок. Якщо подивитися на показник, скільки витрачається енергії, щоб опалювати будинки в Україні, то він у 2-3 рази вищий, ніж у країнах Євросоюзу. Щоб цього уникнути, нам потрібно проводити комплексну термомодернізацію будівель, а нові будівництва мають вже зводитись енергоефективними. Відтепер це не потреба, а правило для всіх», – зазначила Шуляк.
На сьогодні житлова політика, додала вона, стоїть у державі на одному з перших місць – війна підсвітила необхідність вирішення проблем, які не вирішувались десятиліттями. Зокрема, йдеться й про скасування Житлового кодексу 1983 року, наслідком дії якого є те, що нині на квартирному обліку стоять більше ніж 600 тисяч громадян, і ці черги майже не рухаються.
«Законопроєкт, який скасовує Житловий кодекс 1983 року і запустить житлову реформу, в першому читанні ухвалено ще у липні цього року, і я сподіваюсь, що на цьому тижні нам вдасться ухвалити його остаточно. Це дозволить нарешті перезапустити житлову сферу в Україні, що, безумовно, позитивно вплине й на ринок нерухомості загалом», – підсумувала Олена Шуляк.