Більше гнучкості в працевлаштуванні, можливість поєднувати роботу та сімейні обов’язки, сучасні правила дистанційної роботи та сильніший захист трудових прав – такими мають бути ключові зміни трудового законодавства.
Новий Трудовий кодекс має не просто замінити один закон іншим, а змінити сам підхід до трудових відносин в Україні, – зазначила народна депутатка від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
«Україна досі значною мірою регулює трудові відносини за правилами, сформованими ще в іншій економічній і політичній системі. А ринкова економіка потребує іншої філософії: людина повинна мати можливість працювати, заробляти, розвиватися і самостійно забезпечувати себе та свою родину. Саме тому новий Трудовий кодекс для мене – це насамперед про право людини на працю і про створення сучасного ринку праці», – наголосила парламентарка.
Однією з ключових змін, за її словами, має стати більша договірність трудових відносин. Працівник і роботодавець повинні заздалегідь чітко розуміти, про що вони домовилися, які мають права та яку несуть відповідальність.
Водночас робота має стати більш гнучкою. Йдеться про дистанційну зайнятість, неповний робочий час, можливість поєднувати роботу із сімейними обов’язками та поступово повертатися до професійної діяльності після народження дитини.
«Такі можливості мають бути доступними для молодих батьків, людей з інвалідністю, студентів, ветеранів та працівників старшого віку. Трудове законодавство не повинно ставити людину перед вибором: або дитина, або кар’єра», – акцентувала Третьякова.
Окремо народна депутатка наголосила на необхідності чіткіше розмежувати справжні трудові відносини та цивільно-правові схеми, коли людина фактично працює як найманий працівник, але формально позбавлена трудових гарантій.
«Держава має захищати не папірець із назвою договору, а реальні трудові відносини між людиною і тим, хто організовує її працю», – зауважила Галина Третьякова.
Сучасні правила, на її думку, мають також чіткіше визначати межі робочого часу та відпочинку. Це особливо важливо в умовах дистанційної роботи, коли межа між професійним та особистим життям легко стирається. Людина повинна розуміти, коли вона працює, а коли має право бути недоступною для роботи.
Важливим, як зазначила Третьякова, залишається й питання оплати праці.
«Людина повинна мати можливість утримувати себе та свою сім’ю саме доходом від праці. Тому питання своєчасної виплати зарплати, її мінімального рівня та захисту заробітку мають залишатися фундаментальними», – переконана вона.
Ще один акцент – соціальний діалог. Працівники, роботодавці та держава, пояснює парламентарка, мають бути повноцінними сторонами у формуванні трудової політики. Йдеться також про колективні переговори, представництво працівників та цивілізовані механізми вирішення трудових конфліктів.
Водночас новий Трудовий кодекс, зауважила народна депутатка, не повинен бути просто кодексом «про права працівника». Він має бути кодексом про право людини на працю й враховувати також можливості роботодавців створювати робочі місця, розвивати бізнес та наймати людей без надмірної й застарілої зарегульованості.
«Працівник має бути захищеним. Але роботодавець повинен мати можливість створювати нові робочі місця, розвивати бізнес і наймати людей без страху перед надмірною та застарілою зарегульованістю. Тому новий Трудовий кодекс – це не про те, кому дати більше прав: працівнику чи роботодавцю. Це про те, як створити сучасний ринок праці, на якому виграють і людина, і роботодавець, і держава. І в кінцевому результаті – вся Україна», – резюмувала Галина Третьякова.