Сергій Козир про децентралізацію, Велике будівництво на півдні та вирішення проблем переселенців

Ви багато їздили по громадах Херсонської області, спілкувалися з місцевими мешканцями. З вашого досвіду, які позитивні зміни відмічають люди? І навпаки – на які проблеми звертають увагу? 

Звісно ж, помічають програму «Велике будівництво». Коли відновлюються дороги, будуються школи, лікарні. Херсонська область була однією з перших, яка реалізувала програму будівництва приймальних відділень. Ми збудували їх ще у 2020 році, облаштували новітнім обладнанням.

Але важливо не лише будувати, а й розповідати про це. Я постійно зустрічався з громадянами, вислуховував їх, доносив нашу точку зору. Бо, на жаль, наші політичні опоненти розповсюджують викривлену інформацію про об’єкти Велбуду або взагалі приписують ці заслуги собі.

Багато питань у громадах ставлять про завершення реформи децентралізації. Нещодавно я зустрічався з головами громад – перш за все до мене звернулися щодо ухвалення закону про органи місцевого самоврядування. Він дасть можливість громадам розуміти, як їм працювати.

Тому що це децентралізація – одна з найкращих реформ в Україні, але вона ще не завершилася. В цьому сенсі парламенту потрібно ще попрацювати, щоб довести реформу до логічного завершення.

Друге питання – це інфраструктурна субвенція, яка раніше була, але зараз її немає. Громади об’єдналися, і деякі міста, наприклад, обласного значення приєднали до себе села. А інфраструктура в селах занепадає – клуби, лікарні, амбулаторії. Є ДФРР, який можна використовувати в цьому напрямку. Але я зі свого боку буду працювати над поверненням ще й інфраструктурної субвенції, яка дозволяє розвивати саме інфраструктуру в громадах, передусім у селах.

Чи можете ви навести практичні приклади з Херсонщини, як працює реформа децентралізації?

У нас одна з найпрогресивніших громад – Новокаховська. Раніше це було просто місто обласного значення Нова Каховка. Зараз – територіальна громада.

Завдяки реформі в цьому році ми відкрили новий ЦНАП, а гроші, які тепер залишаться у громаді, допоможуть їм подавати проєкти та брати участь у співфінансуванні інших проєктів.

А завдяки програмі Президента «Велике будівництво» зараз будується і в 2023 році буде завершено великий Центр олімпійських видів спорту – проєкт називається H2O.

Тільки ці два проєкти дозволили громаді залучити інвестиції з державного бюджету – близько 500 млн грн. Це лише один із прикладів, коли децентралізація реально допомагає.

Міністр інфраструктури Олександр Кубраков оголосив масштабне будівництво доріг на півдні України у 2022 році. Якими будуть першочергові проєкти на Херсонщині?

Працюючи головою Херсонської ОДА, я разом з колегами – головами Одеської та Миколаївської ОДА – підписав меморандум. Ми зверталися до центральних органів виконавчої влади щодо будівництва дороги від Ізмаїлу до Маріуполя, по дві смуги в кожному напрямку. В першу чергу це безпекова складова. Адже дуже багато людей гине в ДТП на цій дорозі.

Загалом тільки по Херсонській області ми захистили близько 25 проєктів по реконструкції шкіл, садочків, стадіонів, медичних закладів. Це, в першу чергу, дитяча та доросла обласні лікарні. В сумі на їхню реконструкцію буде виділено близько 1 млрд грн.

Це і реконструкція ДЮСШ – у Херсоні їх п’ять. Вони всі потрапили, ми ці проєкти захистили, вони будуть реалізовуватись. Це і вже згаданий H20 в Новій Каховці.

У 2019 році ми збудували новітні КПВВ на тимчасовій адмінмежі з окупованим Кримом. І зараз потрібно зробити якісні дороги до них. Служба автомобільних доріг у Херсонській області вже займається проєктуванням. Думаю, цього року почнуть будівництво.

Це і Херсонський аеропорт. Зараз відбувається реконструкція злітно-посадкових смуг, що дасть можливість приймати літаки будь-якого класу, в тому числі найбільший літак у світі – нашу «Мрію». Оновлений аеропорт – це не лише розвиток туристичного напрямку, а й безпекова складова нашої країни та області.

Аеропорти оновлюються в багатьох обласних центрах. Наскільки це ефективна інвестиція? Чи буде попит на внутрішні та міжнародні перельоти не з Києва чи Харкова, а, наприклад, з Херсону?

На 100% буде! І такі аеропорти дуже потрібні. Наш аеропорт у Херсоні почали відновлювати у 2018 році, а вже в 2019 році він зміг прийняти 154 тис. пасажирів. Якщо б не пандемія, ми планували в 2020 році вийти на 300 тис. пасажирів.

Зараз робимо реконструкцію злітно-посадкової смуги, буде встановлено новітню світло-сигнальну систему, яка дасть можливість приймати літаки в будь-яку пору року. Зараз завершується тендер на реконструкцію самого терміналу. Весь комплекс заходів дасть можливість «розкачати» наш аеропорт до 500 тис. пасажирів на рік.

Потрібно розвивати й малі аеропорти. Наприклад, Херсонська область досить велика, і до курортних міст – Генічеська або Скадовська – краще дістатися малим літаком, ніж їхати на авто. З Херсону до Генічеська їхати майже три години. І люди, які перетинають адмінмежу з окупованим Кримом, також могли б скористатися авіаперевезеннями.

В Херсонському аеропорту я бачив старий радянський розклад – тільки всередині області було 50 рейсів! В ті ж Генічеськ та Скадовськ літали Ан-2. Тому я впевнений, що попит буде. І чим більше відкриємо напрямків, тим меншою стане вартість квитків. Це спонукатиме людей літати.

Повернемося до доріг: одна справа – збудувати, інша – зберегти їх. Особливо на півдні, де перевантажені зерновози їдуть в порти й розбивають асфальт. Чи реально з цим боротися?

У Херсонській області вже працює 5 майданчиків по зважуванню авто. В минулому році встановили два нові комплекси – зважування в русі, без участі людини.

У жовтні було ухвалено закон, який накладає суттєві штрафи і дає Укртрансбезпеці розширені повноваження. Раніше люди могли не заїздити на ваговий майданчик – платили мінімальний штраф та їхали собі. Зараз, якщо не заїжджаєш, платиш штраф від 17 до 25 тис. грн. Тобто це дуже суттєво. Плюс – накладаються штрафи на ті організації та компанії, які відправили товар та прийняли його.

Це – перший напрямок, який суттєво знизить перевантаження на дорогах. Другий напрямок – річкові перевезення.

На південь тече Дніпро, який можна використовувати для судноплавства. Тим паче, на Херсонщині в минулому були такі причальні стінки в селищах Нововоронцовка та Велика Лепетиха.

Зараз є реальна можливість інвестувати в будівництво терміналів на березі Дніпра, що покращить логістику прийому зернових для наших аграріїв. Краще завантажити продукцію в баржу, ніж везти її до порту в Одесі чи Миколаєві «на колесах», тому що річковий транспорт – найдешевший. Ми знизимо собівартість продукції і підвищимо її конкурентоздатність на світовому ринку.

Корупція в містобудуванні. Як колишньому голові ОДА вам точно доводилося боротися з цією проблемою. Наскільки новий закон допоможе подолати її?

Боротьбу з корупцією в ДАБІ ми почали ще в 2019 році. Спочатку робили це буквально в ручному режимі: створили комісію, розглядали звернення підприємців, які хотіли будувати в нашій області, але не могли. Тому що десь не дотримувалися містобудівних умов, десь не давали дозвіл на початок будівництва.

Зараз новий закон дасть можливість штрафувати за порушення і забезпечити контроль щодо правильності будівництва. Це дуже суттєвий і дуже потрібний закон.

Для Херсонської області це актуальна проблема. У нас є курортне селище Залізний Порт, яке настільки хаотично забудовано, що не знаєш, де вхід, а де вихід. І це один із наслідків відсутності контролю.

Доходило до абсурду: ДАБІ вставляла палиці в колеса навіть президентській програмі «Велике будівництво», яка працює чесно, прозоро. Зараз багато питань вивели через ЦНАП, обмежили контакти очі-в-очі – і процедура значно полегшилася.

Ви займаєтесь захистом внутрішньо переміщених осіб. Розкажіть про плани в цьому напрямку.

Я й сам ВПО, бо переїхав з Донецька: спочатку до Дніпра, потім – в Київ, потім – в Херсон. І хоча проблема стоїть вже не так гостро, як в перший рік війни, вона все ж до кінця не вирішена.

В першу чергу актуальне питання пристосування людей, які виїхали. В Донецькій та Луганській областях була вузькопрофільна направленість роботи, багато людей працювали в шахтах або мали інші професії, які не поширені в інших регіонах України. Тому їм потрібно дати можливість перекваліфікації, щоб вони працювали на підконтрольній території України.

Друге питання – забезпечення житлом. Це одна з основних проблем для переселенців. Впевнений, що мій досвід може допомогти, і я готовий долучитися до поліпшення життя ВПО.

Які конкретні ініціативи щодо ВПО ви маєте?

Якщо ми кажемо про економічний напрямок, то треба створити умови для створення робочих місць. Максимально допомагати підприємцям, які надають такі робочі місця. Не лише для ВПО, а й для інших громадян, які стоять на порозі вибору: їхати працювати кудись у Польщу або залишитися в Україні.

Наприклад, мною вже було ініційовано проведення районного економічного форуму в місті Нова Каховка, метою якого було об‘єднання громад у кластери, які займуться виготовленням продукції. Ми знаємо, що кожна з громад раніше спеціалізувалась чи то на вирощуванні пшениці, чи то на розведенні худоби та виробництві м‘ясної продукції, чи то виготовляла консерви.

Тому зараз ми хочемо відновити виробництво та чітко поділити громади за принципом: одна громада – одне велике підприємство. Це не тільки створить нові робочі місця, а й допоможе громадам заробляти, не конкуруючи в межах району.

Також є питання забезпечення ВПО житлом. Ми з командою Херсонської ОДА працювали над цим з 2019 року. А у 2021 році Верховна Рада ратифікувала рамкову угоду між урядом України та урядом Турецької Республіки про співробітництво у сфері будівництва житла для представників кримськотатарського народу і пільгових категорій громадян України. Буде побудовано будинки на 200 квартир у Херсоні, 200 – в Миколаєві та 100 – у Києві.

Туреччина повністю фінансує будівництво, з нашого боку – надання землі та підведення мереж. Передусім це житло для кримських татар, що переїхали з окупованого півострова. Але ми розглядаємо можливість залучення сюди й певної кількості громадян пільгової категорії, учасників АТО/ООС та інших внутрішьопереміщених осіб. В цьому напрямку є й інші ініціативи, над якими треба працювати.