Сергій Колебошин: Обов’язкове ЗНО з математики – це стратегічний крок, що допоможе розвивати економіку

Рішення додати цього року математику як обов’язковий предмет до ЗНО – абсолютно правильне за умови, якщо Україна хоче розвивати економіку та створювати не сировину на експорт, а підприємства, що генеруватимуть додану вартість.

У цьому переконаний народний депутат від «Слуги народу», заступник голови освітнього комітету Сергій Колебошин.
Річ у тім, що майже третина (31,11%) тих, хто складав ЗНО з математики, не подолали поріг «склав – не склав».

«Що це: «зрада» та «поверніть все, як було без обов’язкової математики», чи діагноз природничо-математичній освіті та відправна точка для розвитку? Те, що багато випускників не подолали поріг з математики, підтверджує тезу, що в Україні таки відбувається занепад природничо – математичних наук. Ми маємо усвідомлювати реальну картину і вибудовувати відповідну стратегію. І запровадження обов’язкової математики в ЗНО – це був маленький, але необхідний крок. Сьогоднішні 31,11% – сумний результат, але це – об’єктивний діагноз освіті в Україні. Більше того, якби цього року внаслідок пандемії не було скасовано обов’язкову державну підсумкову атестацію, цей «невтішний» відсоток був би ще вищим», – сказав він.

Окрім того, варто зауважити, що результати успішності українських учнів/студентів нижчі за середні по країнах Організації економічного співробітництва і розвитку (ОЕСР). Так, за результатами міжнародного дослідження якості освіти pisa, якщо середній бал із математики у дітей країн ОЕСР – 492,03, то наші діти отримують в середньому на 39 балів менше. Середній бал з природничо-наукових дисциплін – 490,78, у наших дітей – на 22 бали менше.

Як пояснив Сергій Колебошин, якщо ми хочемо розвивати економіку, не бути сировинним придатком, а власноруч створювати додану вартість, нам потрібні люди з інженерною освітою, нам потрібен розвиток природничо-математичних наук.

«Без цього ми не зробимо стрибок в індустріальний світ. Тож математика – це не забаганка, а цілком далекоглядна державна річ. І треба розуміти, що це тривалий і непростий шлях кропіткої роботи для всієї системи освіти, і не на один рік», – підсумував народний депутат.