Сергій Бабак: Система держзамовлення у вишах дедалі більше орієнтуватиметься на потреби реального сектору економіки

В Україні можуть кардинально змінити підхід до фінансування вищої освіти та формування державного замовлення. У Верховній Раді готують до другого читання законопроєкт №10399, який має офіційно закріпити систему державних грантів для студентів і наблизити підготовку фахівців до реальних потреб економіки країни.

Про це повідомив народний депутат від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.

Сьогодні система державних грантів уже дозволяє абітурієнтам частково або повністю покривати витрати на навчання за контрактом на бакалавраті чи магістратурі. Водночас новий законопроєкт має не просто врегулювати механізм грантів, а фактично змінити саму логіку державного замовлення.

«Зараз триває підготовка до другого читання законопроєкту №10399, який покликаний узаконити систему грантів та кардинально змінити підхід до формування держзамовлення у тісній співпраці з Мінекономіки», — зазначив Сергій Бабак.

За його словами, держава поступово відходить від формального розподілу бюджетних місць і переходить до моделі, де ключовим критерієм стане реальна потреба країни у фахівцях.

Насамперед це стосується галузей, які мають критичне значення для функціонування держави та її безпеки — освіти, медицини, енергетики, оборонного сектору та правоохоронної системи.

«Ми чітко розуміємо, яка в нас потреба в фахівцях, скільки з них йдуть з професії щорічно і відповідно розуміємо, скільки нам потрібно відтворювати через систему вищої освіти, тобто робити державне замовлення. Вчителі, медики, залізничники, спеціалісти з атомної енергетики, оборонного комплексу, військові, правоохоронні — на цьому є основний фокус державного замовлення», — пояснив Сергій Бабак.

Очільник профільного Комітету акцентував увагу на тому, що повномасштабна війна суттєво змінила структуру українського ринку праці, а тому держава змушена переглядати підходи до підготовки кадрів.

Втім, нагадав він, Міністерство економіки вже використовує нові моделі прогнозування потреб економіки, що дозволяють точніше визначати, яких саме спеціалістів потребуватиме країна найближчими роками.

«Мінекономіки починає по-іншому рахувати державне замовлення, по-іншому оцінювати перспективи нашої економіки, потребу в фахівцях. І таким чином воно нам дає вже більш реалістичні цифри щодо того, яких фахівців потребує економіка України, в яких сферах, в яких кількостях, причому з дуже якісним прогнозом на найближчі 5–7 років. Я впевнений, що державне замовлення буде з кожним роком все більше наближатися до потреб реального сектору економіки», — резюмував Сергій Бабак.