Сергій Бабак про зарплати вчителям, оновлені школи та місця у садочках
Якісна професійна освіта, фінансова автономія університетів, доступність садочків для дітей – такими є одні з головних освітніх змін цього року, якими займатиметься профільний комітет. Окрім того, варто чекати й на інші нововведення – йдеться про нові предмети у ЗНО, оновлені меблі та харчування у школах, підвищення зарплат вчителів, а також зміни у старшій школі. Детальніше розповідає голова Комітету ВРУ з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат від фракції «Слуга Народу» Сергій Бабак.
Почнемо із зарплат вчителів: наскільки вони зростуть?
Як ми пам’ятаємо, у січні 2021 року Кабінет міністрів затвердив нову тарифну сітку для бюджетників. І тепер зарплати вчителів зростуть фактично на 30%. Підвищення стосуватиметься 400 тис. педагогів по всій країні.
Цього року освітня субвенція збільшилася на 19 млрд грн. На зарплати освітянам у держбюджеті-2021 передбачено майже 100 млрд грн.
З 1 січня 2020 року мінімальна зарплата в Україні збільшилася на 13,2%, до 4723 грн. З 1 вересня вона становила 5 тис. грн і зросла до 6 тис. із 1 січня 2021 року.
Якщо конкретно по цифрах, то:
– ставка молодого вчителя без категорії та стажу роботи з січня 2021 р. становитиме 4859 грн, з грудня – 5265 грн.
– ставка вчителя I категорії з січня 2021 р. збільшиться до 6061 грн, а з грудня – до 6567 грн.
– ставка вчителя вищої категорії з січня 2021 року підвищиться до 6461 грн, а з грудня – до 7001 грн.
Окрім того, не забуваємо про надбавки за вислугу років (близько 20%, для молодих учителів – 10%), за престижність праці (5–30 %) та інші доплати (класне керівництво, завідування кабінетами, винагорода за сумлінну працю, кошти на оздоровлення тощо).
Які зміни готуються для університетів?
На цей рік ми готуємо важливі зміни для вишів. Так, планується створити модель автономного закладу вищої освіти, який матиме повне право розпоряджатися коштами, самостійно визначати систему оплати праці своїм викладачам, залучати пожертви й інвестиції, при цьому бути неприбутковою організацією та мати всі податкові пільги.
А ще – мати незалежну систему управління. Тобто все, що зароблятимуть університети, буде їхніми власними коштами, і вони зможуть спрямовувати їх на будь-що.
Сьогодні виші не мають фінансової автономії?
Мають, але вона недостатня. Зараз вони можуть розпоряджатися тільки частиною своїх коштів, тобто є обмеження на їхнє використання. Буде автономія – заклади освіти матимуть прозорі можливості залучати кошти для розвитку і витрачати їх на власні потреби.
Хто слідкуватиме за розподілом грошей? Маються на увазі незалежні спостерігачі
Для цього ми будемо змінювати систему Наглядових рад при ЗВО, щоб була багаторівнева система запобіжників. Рада має бути збалансована: когось може університет рекомендувати як стейкхолдерів. Наприклад, в раді авіаційного університету має бути представник від заводу ДП Антонова, від Укроборонпрому, від МОНу.
Бо для кого і для чого працює університет? Для того, щоб потім роботодавці отримали фахових спеціалістів. А тому логічно, що вони братимуть участь у розвитку університетів.
Також братимемо в раду представників держави. Їхнє завдання – бути запобіжником, якщо раптом ректор ухвалить якесь неправильне рішення.
Профтехосвіта теж не залишиться такою, як раніше?
Професійно-технічна освіта вже давно потребує змін. Ми маємо дати їй поштовх для розвитку і не допустити занепаду. Насправді, їй багато років не приділяли достатньої уваги.
А дарма! У нас десь 70% йде після школи навчатися в виші, в тому числі через коледжі, а 20% – в профтехосвіту. І це тоді, коли економіка України реально потребує робочих рук. Країні потрібні столяри та фрезерувальники, не самі лише офісні працівники нам ВВП підніматимуть.
Наразі визначено чотири ключові напрями модернізації системи профтехосвіти впродовж наступних трьох років. По-перше, побудова ефективної системи управління, по-друге, посилення співпраці закладів із бізнесом, по-третє, покращення змісту та якості такої освіти, а також її популяризація. Важливим стане посилення співпраці бізнесу та профтехів.
Як це робити?
Через дуальну форму освіти. Створювати спільні освітні програми, запроваджувати економічні стимули для роботодавців. Щоб обидві сторони були зацікавлені у співпраці.
Також працюватимемо над іміджем профтехосвіти, щоб залучити більше випускників. Очікування великі – збільшити частину тих дітей, що йдуть у професію, вдвічі (до 40%).
Для оновлення інфраструктури заклади профосвіти можуть подаватися на створення навчально-практичних центрів за кошти держбюджету, залучати ресурси місцевих бюджетів або бізнес-компаній. Крім того, поповнювати спецфонди вони можуть надаючи платні послуги або навчаючи учнів за дуальною формою.
У садочок тепер ходитимуть біля дому?
Так, ми готуємо правильну ініціативу для дошкільнят і їхніх батьків. Тепер першочергово в садочок братимуть тих дітей, які живуть поряд із ним. Або мають брата/сестру в певному закладі освіти.
Зараз одні батьки стають в чергу і не можуть потрапити в садочок, тому що інші батьки, які живуть у віддаленіших районах, стали в неї раніше. І виходить, що з іншого району зранку везуть дитину, а той, хто живе в сусідньому із садочком будинку, сидить і чекає на свою чергу.
Відтепер буде так: живеш поряд – маєш першочергове право ходити в найближчий за місцем проживання дошкільний заклад. Дошкільна освіта має бути доступною.
Перейдемо до шкіл. Математика тепер – обов’язковий предмет?
Так, цього року випускники шкіл матимуть новий обов’язковий іспит у формі ЗНО – математику.
Усі здаватимуть і ДПА, і ЗНО?
Це питання комітет розглядатиме найближчим часом. Є ймовірність, що, як і минулого року, випускники, які не планують вступати до вишів, зможуть скласти ДПА у школах і не йти на ЗНО. Але все знову ж таки залежатиме від епідеміологічної ситуації. Тому наразі рано про це говорити точно.
Ширяться чутки, що в Україні масово закриватимуть 10-11 класи, особливо в невеликих громадах
Усі діти мають можливість навчатися в старшій школі в закладі, розташованому поряд із місцем проживання. Так і буде! Усі твердження про те, що в сільській місцевості не буде старшої школи – абсолютна нісенітниця і маніпуляція.
Старша профільна школа є і буде в містах, містечках, селищах та інших населених пунктах. Зараховувати учнів до старшої школи у 2021-му будуть так само, як і минулого року.
Норму про те, що якщо в населеному пункті мешкає менше 50 тисяч населення, то місцева влада не має права засновувати ліцей, скасують. Тож будь-яка громада може заснувати і утримувати ліцей.
І ніде в документі немає норми про те, що не всі діти зможуть закінчувати 10-11 класів. Йдеться про те, хто формуватиме мережу старшої профільної школи. Розрив між дітьми у селі та місті великий, і нам з цим треба щось робити.
Треба дивитися, щоб були різні профілі – наприклад, щоб не було декількох гуманітарних ліцеїв поряд. Таким чином ми надаємо громадам більше відповідальності за реформою децентралізації.
Розкажіть про новий санітарний регламент у школах
Уже з січня цього року для закладів освіти почав діяти новий санітарний регламент. Якщо коротко – це про те, як безпечно організувати освітній процес, як облаштовувати територію школи, як враховувати інтереси дітей з особливими освітніми потребами, яким має бути харчування.
Наприклад, відтепер для учнів, які мешкають на відстані понад 2 кілометри до школи, має бути спеціальний шкільний автобус. І це правило для всіх територій, а не можливість в деяких населених пунктах.
Окрім того, вчителі мають проходити профілактичні медичні огляди. Дротове або бездротове підключення до інтернету в школах. Персональні комп’ютери з екранами не менше 15 дюймів, а ноутбуки – не менше 14 дюймів.
Для того, щоб в учнів не було сколіозу, меблі мають підбирати за зростом дітей та двічі на рік пересаджувати їх у інші ряди. Це може врятувати від порушень постави, зору та слуху.
Навчальні меблі повинні бути без гострих кутів, сколів тощо. Пошкоджені та зношені меблі підлягають своєчасній заміні. Поверхня навчальних меблів має бути стійкою до мийних та дезінфекційних засобів.
Більше жодних туалетів на вулиці! У кожній школі мають бути внутрішні туалети.
Підсумовуючи, ми передбачаємо всі умови для комфортного та здорового навчання дітей у школах. Щоб вони виходили звідси не лише освіченими, а й здоровими. Школа має стати зручним та цікавим освітнім простором, де хочеться навчатися і проводити час.
Харчування теж буде «перезавантажено»?
Так. Відтепер – без ковбас і сосисок, кави, щоденних смажених страв. Більше фруктів. Шкільна їжа стане більш здоровою та корисною.
Буде окреме меню для тих, хто не переносить глютен. Якщо у вас є довідка від сімейного лікаря чи педіатра про певні дієтичні потреби, для вас підготують окреме харчування. Тобто зміниться якість страв і гігієнічні норми.
До речі, цій реформі маємо завдячувати Олені Зеленській, яка активно нею займається. Здорова їжа – це здорові діти, тому ці зміни дуже важливі для нас.