Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Сергій Бабак про підсумки навчального року: «Продовжуємо драйвити освіту»

Сергій Бабак про підсумки навчального року: «Продовжуємо драйвити освіту»

Школярі отримали табелі з річними оцінками, а ми оцінюємо перший навчальний рік за президентства Володимира Зеленського і робимо прогнози на другий.

Школярі отримали табелі з річними оцінками, а ми оцінюємо перший навчальний рік за президентства Володимира Зеленського і робимо прогнози на другий. 1 вересня діти підуть до школи чи знову на карантин? Чи вирішиться проблема браку місць у дитячих садочках? Як змінюються умови вступу до школи та до університету? Та чи допоможуть українські науковці боротися з коронавірусом? На ці та інші запитання відповідає Сергій Бабак, голова Комітету Верховної Ради з питань освіти, науки та інновацій.

 

Навчальний рік 2020 завершився, причому досить незвично – дистанційно. Як вам досвід онлайн-школи?

Карантин відкрив перед нами нові можливості. За цей короткий час діти пізнавали світ, не виходячи з дому. Але! Ніщо не замінить живе спілкування та навчання.

Серед вчителів ходять чутки, що радіти рано і 1 вересня діти не підуть до школи.

Головні слова тут – «ходять чутки». Звісно ж, умови нового навчального року залежать від епідеміологічної ситуації. Але якщо другої хвилі епідемії не буде – а ми дуже на це сподіваємось – то всі діти повернуться до школи. Наразі ми плануємо, що 1 вересня учні таки сядуть за парти. Проте паралельно активно використовуватимемо й елементи дистанційної освіти та нові підходи.

Про які нові підходи йдеться?

Вже сьогодні Міністерство освіти і науки готує Єдину електронну освітню платформу, де будуть зібрані відеоуроки для всіх класів, вся програма. Це будуть ті уроки, які ми транслювали під час карантину, а також плануємо дознімати решту навчальної програми. Будь-хто і в будь-який момент зможе без проблем повторити або вивчити будь-яку тему – наприклад, у разі пропуску уроку через хворобу. Скористатися онлайн-платформою зможе і вчитель, який прийшов на заміну в клас. Окрім того, МОН вже працює над системою електронного щоденника, де буде інформація про всі успіхи учня у відкритому для дитини та батьків доступі. 

Як ви взагалі оцінюєте дистанційне навчання на карантині?

Ми досить швидко відреагували на нові умови. Запустили в найкоротші терміни Всеукраїнську школу-онлайн. Таким жодна інша країна не похвалиться! Насправді,  кожна школа сама обирала, яким буде процес навчання. Деякі батьки були проти дистанційного навчання, деякі – за. Це нормально. Головне, ми досягли результату – діти отримали доступ до знань, продовжили навчання і карантин не завадив підготуватися до ЗНО. 

ЗНО-2020 відбудеться, але з деякими санітарними «нововведеннями». Тобто скласти тестування зможуть не всі?

Практично всі. Єдині, хто не зможе скласти тестування під час основної сесії, це випускники, в яких температура буде вище 37,2, або які матимуть ознаки респіраторних хвороб. Таких дітей відправлять на додаткову сесію, а інструкторів замінять. Міністерство освіти і науки спільно з Міністерством охорони здоров’я розробили протоколи безпеки для проведення ЗНО. Всі учасники тестування мають дотримуватись запроваджених норм. Це й температурний скринінг, і соціальне дистанціювання: розсадження учасників не менш ніж на 1,5 метра один від одного. Забезпечення учасників та інструкторів засобами індивідуального захисту й антисептиками, дезінфекція приміщень тощо. Навіть маршрути учасників розроблять таким чином, щоб контакт між їхніми групами був найменшим. Тобто заходитимуть в заклад одним маршрутом, а виходитимуть – іншим.

Таким чином ми забезпечимо рівні умови для вступу до закладів вищої освіти для всіх дітей, незважаючи на їхній соціальний статус і фінансові можливості.

А як щодо вступу до школи? Дійсно першокласникам тепер не потрібно проходити конкурс?

Так, ми ухвалили закон про повну загальну середню освіту. І саме він гарантує зарахування дітей до початкової школи без жодних конкурсів. Просто приходите і подаєте документи. До речі, під час карантину документи можна подати онлайн, а оригінали принести перед зарахуванням, в тому числі медичні довідки. Важливо, що заклад має бути доступним для дітей територіально, незалежно від їхнього соціального статусу чи місця народження.

За цим законом діти самостійно обирають собі предмети. Тобто зможуть навчатися навіть бухгалтерській справі, якщо сформується така група в школі?

Йдеться про варіативну складову. Тобто не про основні предмети, а про додаткові. Їх діти зможуть вивчати, не виходячи зі школи. Тепер дитина обирає – хоч бухгалтерську справу. І відвідує створену міжкласну групу: дисципліну слухає не один клас, а збірна група з учнів різних класів. Взагалі в законі ще багато важливих змін.

Наприклад?

Вчителі отримають педагогічну автономію. Тобто вони зможуть самостійно створювати програми, розробляти власну систему оцінювання та заохочення учня. Робити все, аби їхній предмет хотілося вивчати. Плюс ми розвиваємо інклюзивну  освіту. І тепер діти з різними освітніми потребами здобуватимуть освіту на рівні з іншими у звичайних школах. У них може бути власна освітня траєкторія, враховуючи потреби та здібності кожного. Так, наприклад, якщо діти хочуть навчатись вдома, для них створюють індивідуальний навчальний план. Над ним працюють і вчитель, і учень, і батьки, і педрада та директор, які це потім затверджуватимуть.

А як щодо збільшення заробітної плати для вчителів? Коли чекати?

Ми розуміємо, що українські педагоги повинні отримувати кращу оплату праці. Але нам для цього потрібно змінити підхід: збільшити посадовий оклад і спростити заплутану систему різних надбавок. До цього питання ми підходитимемо комплексно. А тому після завершення карантину, коли країна повернеться до нормального режиму, переглядатимемо систему оплати праці. Реформа заробітних плат для вчителів розпочнеться вже цього року.

Поговоримо про дитячі садочки. Їх можуть знову закрити на карантин?

Як і зі школами, все залежатиме від епідеміологічної ситуації. А ще від того, як керівники дошкільних закладів виконуватимуть рекомендації щодо організації протиепідемічних заходів. Головний санітарний лікар України спільно з МОН розробили протоколи безпеки. Батькам, дітям і вихователям треба бути готовими до нових реалій. Обов’язковий температурний скринінг усіх працівників перед початком зміни, а дітей – щочотири години. Постійна дезінфекція, багаторазові вологі прибирання і провітрювання приміщення. Заборона багаторазових рушників, м’яких іграшок і килимів з довгим ворсом. Обмеження занять та ігор, що потребують безпосереднього фізичного контакту, сенсорних занять та ігор. У пріоритеті – ігри на свіжому повітрі, максимальне фізичне дистанціювання. Відсторонення від роботи осіб з групи ризику – які досягли 60-річного віку або мають хронічні захворювання, що пригнічують імунітет.

Як вирішується питання браку місць у дитсадках?

Подолати черги, а також покращити якість дошкільної освіти та оновити її зміст – наше завдання. Сьогодні кожен регіон вже розробив поетапний план створення додаткових місць у закладах дошкільної освіти. Як саме? Шляхи різні: це або відкриття нових закладів, або реконструкція старих, або відкриття їх у пристосованих приміщеннях. За останніми даними від регіональних органів управління освітою станом на 1 травня 2020 вдалося створити 1774 додаткових місць у ЗДО.

Окрім того, ми знижуємо вартість оренди для приватних закладів освіти. Тобто приватні садочки, як і державні, мають право брати в оренду державне і комунальне майно за 1% від оціночної вартості, а не за 10%, як є зараз. Зниження цієї вартості вплине на вартість навчання, покращить доступність освіти, збільшивши кількість місць у садочках і школах, та сприятиме підвищенню її якості. Це ще один шлях.

Володимир Зеленський говорив про плани масштабного будівництва або реконструкції садочків, шкіл та спортивних майданчиків. Як сьогодні просувається ця ідея?

Національний проєкт «Велике будівництво» запрацював з 1 березня цього року. Тут ми маємо говорити в тому числі про будівництво та капітальний ремонт шкіл, дитячих садків, приймальних відділень лікарень, стадіонів та доріг по всій країні. Загальний обсяг фінансування – 11,2 млрд грн. Ці кошти спрямовані на будівництво 142 шкіл, 117 садочків і 122 спортивних об’єктів. Тож поступово, але ми будемо вирішувати проблему нестачі місць.

А тепер поговоримо про зміни у вищій освіті. Як змінились умови вступу до вишів?

Несуттєво, але змінились. Відтепер університети можуть до правил прийому додати мотиваційний лист. Для абітурієнта це означатиме можливість отримати додатково від 0 до 1 відсотка конкурсного балу. Бажано було би брати участь в міжнародних олімпіадах, бо перемоги там стануть у нагоді під час вступу. Також ми збільшуємо «вагу» творчих конкурсів при вступі. А ще – навіть «бюджетники» тепер укладатимуть договори з закладом освіти. Таким чином ми зможемо деталізувати права та обов’язки вступника і закладу вищої освіти.

За новим законом ректорів перетворять на справжніх менеджерів і вимірюватимуть їхні KРІ?

У нас тепер будуть дуже чіткі критерії оцінки роботи ректорів. З усіма керівниками вишів, яких обиратимуть на посади, підписуватимуть контракти. Там буде прописано ключові показники ефективності (Key Performance Indicators – KРІ), термін їхнього виконання та механізми перевірки. Це означатиме, що вони матимуть більше стимулів ставати ефективними менеджерами у своїх закладах та покращувати якість програм і вищої освіти загалом.

Ефективність ректора дозволить отримати краще фінансування університету?

Частково так. Обсяг фінансування вишу розраховуватиметься за декількома показниками. Це масштаб університету, контингент, регіональний коефіцієнт (дає додаткове фінансування університетам, що знаходяться поза Києвом), позиції у міжнародних рейтингах, обсяг коштів на дослідження, які університет залучає від бізнесу чи з міжнародних грантів. З 2021 року до цих показників додасться працевлаштування випускників, які МОН відстежуватиме через онлайн-систему. Тож відтепер більше фінансування отримують ті заклади вищої освіти, які мають кращі результати своєї діяльності. В найближчих планах – запровадження в університетах фінансової автономії.

Логічно запитати про наших науковців. Як їм сьогодні сприяє держава? Та чи зможуть вони своєю діяльністю допомогти у боротьбі з COVID-19?

Нам конче необхідно створити в Україні такі умови, щоб наші вчені могли проводити дослідження світового рівня на рідній землі. Що для цього потрібно? Суттєво зменшити бюрократичні перепони для них. І ми вже зробили багато. Скасували обов’язкове погодження міжнародних відряджень з МОН, заборону на збільшення штату працівників у вишах та наукових установах, спростили процедуру використання прекурсорів для навчання і досліджень у закладах освіти та наукових установах. Забезпечили доступ до міжнародних баз даних Scopus та Web of Science для всіх державних та комунальних вишів.

Щодо COVID-19 – наші науковці мають високий рівень і дійсно можуть допомогти. Цього року ми повноцінно запускаємо Національний фонд досліджень, всі підготовчі процедури вже завершено. У травні фонд оголосив перші два конкурси наукових проєктів, і один з них – щодо боротьби з COVID-19: «Наука для безпеки людини та суспільства». Бюджет такого пулу грантів – 100 млн грн. 

Коли відчуємо результати освітньої реформи?

Ми зробили перші важливі кроки, але попереду багато роботи. Галузь освіти і науки постійно потрібно рухати, драйвити і оновлювати відповідно до того, як змінюється світ. Реформа освіти – це не один рік, а поступові зміни, які відбуватимуться впродовж років. Наприклад, якість освіти тих учнів, які навчаються вже за принципами НУШ (нова українська школа), ми зможемо побачити на ринку праці лише за 10-15 років. Але я абсолютно переконаний: зміна та розвиток мають бути комплексними – від якісної дошкільної до професійної та вищої освіти, яка відповідає потребам сучасного світу та ринку праці.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Читайте також

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися