Сексизм і ґендерний аудит. Які нові терміни і норми можуть зʼявитися після оновлення закону щодо ґендерної рівності

Україна має оновити законодавство щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, виконавши одну з умов на шляху до ЄС. Чинний закон, ухвалений ще у 2005 році, не враховує ні євроінтеграційного курсу України, ні мілітаризації суспільства, яка стало результатом російської збройної агресії.

Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

За її словами, в рейтингу The Global Gender Gap Report, який визначає індекс ґендерного розриву, Україна у 2023 році посіла 66 місце зі 146 країн. Рейтинг показує ґендерну різницю в доступі до тих чи інших ресурсів і можливостей в окремій країні. Вимірювання відбувається за чотирма ключовими групами: економічна участь і кар’єрні можливості, освіта, здоров’я і виживання, політичні права і можливості.

«Ще у 2017 Україна у цьому рейтингу посідала 61 місце. Це говорить про погіршення дискримінаційних настроїв щодо статі в останні роки», – повідомила Шуляк.

Вона додала, що серед показників, які вказують на наявність проблеми дискримінації в Україні, вже традиційно називають:

Низьку представленість жінок у парламенті та уряді;

Закріпленість на законодавчому рівні дискримінаційних положень за ознакою статі – у Кодексі законів про працю України збережено заборону використання праці жінок вночі, направлення жінок, які мають дітей віком до трьох років, у відрядження тощо;

Розрив в оплаті праці чоловіків і жінок в Україні, який, за звітом Держстату становить більше ніж 20%;

Поширені випадки сексизму в рекламі, образливих, базованих на патріархальній моделі суспільства висловлювань щодо жінок, у тому числі від представників державної влади;

Традиційне покладення на жінок турботи про дітей та інших членів родини, які потребують сторонньої допомоги, виконання домашньої роботи.

Народна депутатка зазначила: Закон «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» в Україні було ухвалено ще в 2005 році, але відтоді він суттєво застарів. Відповідно, наразі його необхідно максимально «осучаснити». Йдеться про:

Врахування змін, які відбулися в українському суспільстві щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків, зокрема, просування ґендерної рівності у всіх сферах життя суспільства;

Необхідність посилення забезпечення ґендерної рівності у зв’язку з отриманням України статусу країни – кандидата до вступу в ЄС;

Необхідність врахування викликів та загроз, які виникли внаслідок повномасштабного вторгнення рф на територію України.

Серед змін, зокрема, удосконалення термінів «сексуальні домагання» і «насильство за ознакою статі». Крім цього, пропонується ввести такі поняття як «ґендерна культура», «сексизм», «ґендерний аудит», «принцип забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків» тощо.

Усі ці зміни мають не меті:

Реалізацію заходів для припинення та недопущення всіх форм дискримінації за ознакою статі стосовно різних груп жінок і чоловіків у всіх сферах життя суспільства;

Наскрізне врахування принципу забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у законодавстві, документах, які використовуються у бюджетному процесі, для отримання жінками і чоловіками рівних результатів і благ;

Забезпечення рівної участі жінок і чоловіків у попередженні та подоланні конфліктів, встановленні миру та відновленні;

Запобігання та протидію насильству за ознаками статі, у тому числі всім проявам насильства стосовно жінок, торгівлі людьми, сексульного насильства, повʼязаного зі збройною агресією.

«Разом з членами робочої групи під головуванням уповноваженої уряду з питань ґендерної політики, які займалися підготовкою напрацювань щодо цих змін, ми розраховуємо, що відповідний законопроєкт буде зареєстровано наприкінці вересня – початку жовтня. Хотілося б, щоб до кінця року його було ухвалено за основу», – резюмувала очільниця партії «Слуга Народу».