Руслан Стефанчук про онлайн-голосування в Раді: я не планую відступати в цьому питанні

Ще до пандемії коронавірусу Верховна Рада стала на шлях діджиталізації. І ми бачимо, що він себе виправдовує. Починаючи з нової сесії, ми запровадили електронний документообіг паралельно з паперовим. Кількість законопроектів, які передаються в електронній формі, сильно зросла. Це особливо зручно зараз, в період пандемії, коли люди заради безпеки мінімізують робооту з паперами.

Онлайн-зв’язки і відео-конференції стали вимушеним кроком під час карантину. Але я вважаю їх важливим надбанням, яке варто зберегти. Тим більше, що українські державні органи зараз багато в чому знаходяться серед світових лідерів за темпами діджиталізації. У надзвичайно активно розвивається додаток «Дія», і я думаю, що такі програмні продукті будуть множитися.

Ще у березні я запропонував законопроект, який стосується  відеозв’язку при проведенні сесії Верховної Ради. Дистанційне обговорення питань стало б виходом для тих ситуацій, коли законодавчий орган не може зібратися одночасно в одному місці. Щоправда, поки серед депутатів йде внутрішня дискусія, чи підтримувати його. Але вже сам факт появи такого документа робить нас одними з перших у світі.

Дуже багато депутатів нашої фракції підтримують цей законопроект. Є певна підтримка і в інших фракціях. Але є депутати з опозиції, які переживають, що цей законопроект може бути використаний не на благо. Я запропонував їм: подавайте альтернативні законопроекти і пропишіть там усі запобіжники до тих проблем, яких ви боїтеся. Якщо дійдемо згоди, ми приймемо ваш документ.

Але в будь-якому випадку цю дискусію продовжити треба. Тому що це закон не про узурпацію, це закон про можливості. У будь-якій ситуації ми повинні мати механізм, який забезпечить безперервність функціонування єдиного законодавчого органу в державі.

Тішить той факт, що чим більше ми ведемо дискусії, тим більше депутати схиляються до думки, що це справді необхідно. Ми вже «обкатали» відеозв’язок на рівні комітетів – і отримали схвальні відгуки.

Нагадаю: засідання комітетів зараз проводяться у формі відеоконференцій, така норма введена і в регламент, і в закон про комітети. Механізм працює і ні до яких зловживань не призводить. Я впевнений, що цю форму потрібно з комітетського рівня переводити на парламентський.

Якщо ми швидко вийдемо з епідемії коронавірусу, мій закон №3250 від 20 березня втратить актуальність. Адже він від самого початку планувався як тимчасовий, терміном дії 60 днів. Втім, я не планую відступати в цьому питанні. Ми розробимо новий закон, який врахує всі основні принципи, що були закладені в моєму законопроекті та створить універсальний механізм діяльності парламенту для всіх подібних випадків.

Коронавірус став несподіванкою для всього світу. Ми не можемо гарантувати, що подібні несподіванки не повторяться. Звісно ж, за можливості ми обов’язково будемо збиратися в залі Верховної Ради. Але разом з тим законодавчий орган мусить бути готовим до будь-яких ситуацій і без перебоїв виконувати свої функції.