Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Руслан Горбенко про можливості післявоєнної економіки

Руслан Горбенко про можливості післявоєнної економіки

Руйнування економічної інфраструктури через російську агресію – це величезне випробування для України, але й великі можливості для формування нової економіки. Що для цього потрібно розповів народний депутат від фракції «Слуга Народу», заступник голови Комітету ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій Руслан Горбенко.

Збитки нашій економіці вже зараз можна оцінювати сотнями мільярдів євро. Але у нас є змога не просто відбудувати старі будівлі і виробничу інфраструктуру, а почати розбудову нашої країни з використанням найкращого світового досвіду і побудувати сильну державу з конкурентоздатною високотехнологічною економікою.

У нас є унікальна можливість кардинально перебудувати численні виробництва та змінити орієнтованість економіки. Замість торгівлі сировиною та напівфабрикатами, ми маємо перейти до моделі,  яка передбачатиме максимальну переробку на рівні не менше 70% власної та імпортованої сировини на території України. Адже блокада агресором портів показала неефективність та незахищеність сировинної економіки.

Тобто експортувати не залізні чушки і дроти, а літаки, автомобілі, електроніку. Продавати не зерно, овочі та фрукти, а макаронні вироби, соки, пюре, консервацію. І так у всіх галузях. Плюс розвивати ІТ-сферу, створювати власне виробництво хімічних добрив, сільгосптехніки.

При цьому в пріоритеті має бути кластерний підхід до відбудови та створення нових виробництв. Це коли не тільки готова продукція, але й відходи одного підприємства є сировиною для іншого, коли підприємства, які входять до кластера, створюють із сировини готовий для споживання продукт, який не потребує подальшої обробки.

Нам слід зосередитися на створенні високотехнологічних сучасних  виробництв, які мають забезпечити і потреби України, і бути конкурентоздатним на зовнішньому ринку. Для цього треба приділити увагу низці напрямків.

Розширення логістичної бази. Будівництво логістичних хабів та сучасних автобанів, з’єднаних зі шляхами. Наш транзитний потенціал має вирости в декілька разів.

У перспективі 20-річного планування треба враховувати, що рано чи пізно на фоні економічного ослаблення росії через санкції та втрати у війні Україна має перебрати на себе весь транзитний потенціал, маючи вже підготовлену інфраструктуру. Вже зараз ми бачимо бажання багатьох країн перемістити транзитні потоки, які проходять через територію неадекватного агресора, до інших країн.

Енергонезалежність. Маємо використовувати власні ресурси, збільшити видобуток власного газу, відмовитися від його імпорту і від транзиту з рф та перебудувати газотранспортну систему. Також треба створити нафтопереробні підприємства, щоб мати власний бензин, дизель, а ще бітум, який потрібен для будівництва автошляхів. І нарешті збільшити використання відновлювальних ресурсів та відходів.

Реформа енергоринку. Мережі мають належати користувачам та державі і обслуговуватися компаніями, які надають відповідні послуги. Монополісти, такі як обленерго, мають бути ліквідовані. Доцільно запровадити Національного продавця електроенергії, щоб не допускати спекуляцій та корупції на ринку електроенергії.

Підготовка кадрів. Маємо створити сучасні вищі навчальні заклади в конгломераті з Індустріальними парками, ІТ гігантами, промисловими кластерами. Це дасть можливість перепрофілювати кадри та підготувати висококваліфікованих спеціалістів. Адже у разі створення нових високотехнологічних виробництв зменшиться потреба у робітничих спеціальностях внаслідок автоматизації виробництв, але виникне потреба у висококваліфікованих працівниках. Тому вже зараз, при плануванні інвестування у ту чи іншу галузь потрібно готувати кадри.

Державна підтримка. Слід передбачити можливість держпідтримки у разі виробництва окремих видів продукції. Зокрема компенсувати частину витрат, щоб у виробника була можливість продавати свою продукцію на світовому ринку за конкурентними цінами та отримувати прибуток.

До того ж ми маємо зробити найліберальнішу податкову систему: надавати податкові пільги і взагалі звільняти від оподаткування прибутку на кілька років чи кілька десятків років у разі інвестування у виробництво. Також треба мінімізувати витрати на адміністрування податків, зменшити кількість перевірок та контактів з контролюючими органами.

Оплата праці. Слід розробити і затвердити мінімальний рівень оплати праці, який би дійсно покривав мінімальні потреби людини, та на його основі вибудовувати систему оплати праці держслужбовців. Також треба ввести єдиний розмір пенсій, прив’язаний до мінімального рівня оплати праці й водночас стимулювати створення приватних пенсійних фондів. Крім того, варто повернутися до прогресивної шкали оподаткування доходів фізичних осіб з встановленням мінімального неоподатковуваного доходу та спрощенням загальної системи декларування.

Всі ці напрямки треба реалізовувати одночасно. Але чи не найголовніше для створення нової економічно сильної України є відокремлення великого бізнесу від влади. Не повинен мільярдер диктувати, які умови мають бути для його бізнесу, за якими цінами має продаватися окрема продукція на ринку чи зобов’язувати її купувати. Він не має впливати на «знищення» конкурентів та регулювання ринку за допомогою «своїх» політиків або «своїх» чиновників у влади. Все це стосується місцевих влад та місцевих «груп впливу».

І ще одне. Будь-які напрями відбудови України, розвитку економіки неможливі, якщо країна не буде сильною. Це не тільки сильна армія, це в першу чергу – єдність українців. Ми маємо зрозуміти, що якщо немає єдності – немає сили і тоді приходить ворог. Будемо єдині – будемо сильні, а значить, буде майбутнє в України та у наших дітей.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися
Політика конфіденційності даних
підписників газети «Слуга Народу»
Прийняти
Privacy Policy