Розмежування повноважень та оновлення закону про асоціації: у Раді назвали середньострокові кроки для зміцнення економічної бази ТГ

Надання громадам статусу юридичних осіб і зміни до Закону «Про асоціації органів місцевого самоврядування» повинні бути в топі пріоритетів парламенту на 2026 рік для продовження реформи децентралізації. Необхідність таких змін обговорюється вже не перший рік, однак через повномасштабну війну ці ініціативи були поставлені на паузу. 

Про це під час ХІХ Українського муніципального форуму, організованого за підтримки Асоціації міст України, повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, у Верховній Раді очікують до кінця цього року реєстрації законопроєкту, який стане першим у створенні нового законодавства стосовно розмежування повноважень органів місцевого самоврядування, що суттєво змінить правила гри в діяльності ОМС.

Остаточним дедлайном для його ухвалення є перший квартал 2026 року, адже це – умова ЄС для отримання Україною коштів за програмою Ukraine Facility. Однак для продовження реформи децентралізації важливо в середньостроковій перспективі повернутися до законодавчих ініціатив у цьому напрямі, які були призупинені через повномасштабне вторгнення. Вони, зазначила Шуляк, будуть посилювати спроможність громад, що в умовах війни не менш важливо, ніж отримання фінансування. 

«Щодо продовження реформи децентралізації у вирішенні деяких ініціатив ми у законодавчому плані просунулися дуже мало. Стосовно них потрібна дискусія вже зараз, щоб у наступному році можна було внести зміни на рівні законодавства. Йдеться про питання визначення громади як юридичної особи, а також про зміни до Закону про асоціації органів місцевого самоврядування», – повідомила Олена Шуляк. 

Вона нагадала, що ще у 2021 році Президент Володимир Зеленський доручив  розробити Муніципальний кодекс, де питання громади як юридичної особи було б чітко зафіксовано й прописано, а також які кроки і яка відповідальність за них буде в громади. Відсутність у громади статусу юрособи та наділення ним низки ОМС призвело до того, що об’єкти власності громади перебувають на балансі різних юридичних осіб. Це негативно позначається на економічній основі громад і, відповідно, їхній самостійності. 

Надання громадам статусу юридичних осіб публічного права створить передумови для впорядкування економічної бази громад, відкритості переліку об’єктів комунальної власності жителям, побудови партнерських відносин між державою та місцевим самоврядуванням, а також слугуватиме посиленню громадського контролю за діяльністю органів місцевого самоврядування.

«Важливо, щоб громада не просто мала більше відповідальності, а й більше повноважень і можливостей для реалізації проєктів, якими вона сьогодні опікується. Тому я впевнена, що з громадами буде дискусія наступного року», – зазначила Олена Шуляк.

Другим важливим пунктом у середньостроковій перспективі має стати внесення змін до Закону «Про асоціації органів місцевого самоврядування», дискусії щодо цього також ведуться вже не перший рік. Олена Шуляк пояснила, що розробка документа потребує залучення і асоціацій, і безпосередньо інших кандидатів, представників громад, місцевого самоврядування, тому що оновлення цього Закону дасть більше можливостей і більше потенціалу для кожного учасника такої асоціації.

Реформа децентралізації, зазначила нардепка, вважається однією з найуспішніших в Україні, і вона все ще триває, хоча не так швидко, як хотілося б. Залишаються питання адміністрування місцевих податків, розподілу ПДФО тощо. Всі вони доволі дискусійні, але актуальні. Тому необхідно шукати шляхи для розробки рішень, які будуть у плюс для ОМС, кожної громади, оскільки це стосується безпосередньо їхнього економічного розвитку, спроможності та можливостей розвиватися.

При цьому Олена Шуляк зауважила, що через повномасштабну війну для багатьох українських територіальних громад наразі більш актуальні інші питання, повʼязані зі збереженням житлової інфраструктури, фінансуванням, з програмами, які на сьогодні є критично важливими, щоб підтримувати соціально вразливі групи населення. Тому планування їхнього відновлення потребує особливих підходів, зокрема й у тому, що стосується самоврядування. Ба більше, в наступному році планується створити відповідний підкомітет, де будуть опрацьовуватися питання врядування саме прикордонних громад. 

«Сьогодні більше ніж 230 громад належать до категорії прикордонних, які потребують відповідної підтримки з боку держави. Думаю, що буде велика кількість змін до законодавства для того, щоб жителі таких громад отримували якісні послуги попри те, що постраждалі громади не мають відповідних доходів. Усі ці моменти необхідно буде вирішити на рівні законодавства», – підсумувала Олена Шуляк.