Роксолана Підласа розповіла, як працюватиме локалізація в Україні

У четвер, 16 грудня, парламент планує розглянути законопроєкт №3739 про локалізацію. Він встановлює вимогу наявності української складової в імпортному товарі, купленому за державний або комунальний кошт.

Заступниця голови Комітету з питань економічного розвитку, народна депутатка від «Слуги Народу» Роксолана Підласа розповіла, що держава вимагатиме української складової при купівлі 5 видів товарів машинобудування: міський пасажирський транспорт, залізничний транспорт, комунальна техніка, енергетичне та аерокосмічне машинобудування.

«Протягом 2012-2020 років машинобудування в Україні впало на 40%. При цьому ми купуємо поїзди Хюндай, білоруські автобуси МАЗ і чеські трамваї PESA. Просто вдумайтесь: у ЄС і США проникнення імпорту в держзакупівлі становить 5-8%, а в Україні – майже 40%. Це означає, що грошима українських платників податків ми створюємо робочі місця в інших країнах», – наголосила депутатка.

Відповідно до законопроєкту, у 2022 році обов’язкова частка локалізації становитиме 10% і щороку зростатиме ще на 5%. У 2028 році ступінь локалізації сягне 40% і залишиться такою до 2031 року.

Якщо Київ знову захоче купити білоруські автобуси чи тролейбуси, то МАЗ повинен бути локалізуватись в Україні. МАЗ вже робили це на Південмаші для Дніпра.

Вона також зазначила, що закон про локалізацію буде дієвим інструментом захисту національного виробника. До того ж локалізація є звичною практикою для машинобудівників в усьому світі та працює в країнах Європейського Союзу, США, Туреччині, Південній Кореї, Японії та Китаї.

За попередніми підрахунками, локалізація принесе Україні 4,2% додаткового зростання ВВП за 3-5 років; 8,75% зростання податкових надходжень до бюджету; 200 тис. збережених робочих місць; 64 тис. створених робочих місць; 11,82% зростання продукції переробної промисловості.

Більше про міжнародний досвід та основні переваги локалізації читайте у спеціальному матеріалі.