Люди з інвалідністю повинні мати можливість працювати в умовах, що відповідають їхнім індивідуальним потребам. Для цього в Україні пропонують удосконалити механізм розумного пристосування робочих місць, передбачити державну підтримку роботодавців і запровадити контроль за використанням коштів.
Про це йшлося під час публічної презентації аналітичного звіту Ради Європи щодо законопроєкту №14389, який передбачає зміни до Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні».
«Розвиток механізмів розумного пристосування є важливою складовою забезпечення права людей з інвалідністю на працю та їхньої повноцінної участі в суспільному й економічному житті», – наголосила одна з ініціаторок законопроєкту, народна депутатка від «Слуги Народу», голова Комітету ВР з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова.
Учасники обговорили підходи до створення дієвого механізму розумного пристосування робочих місць, порядок взаємодії працівника з роботодавцем, державну підтримку роботодавців, подальші кроки щодо вдосконалення законодавства та його відповідність європейським стандартам.
«Громадська спілка “Ліга Сильних” – це приклад того, як можна відстоювати інтереси осіб з інвалідністю в партнерстві з державою. За результатом такого партнерства особи з інвалідністю стають більш самостійними і можуть гідно жити своїм життям, у тому числі й професійним», – зазначила очільниця Комітету.
Вона нагадала, що Україна ратифікувала Конвенцію ООН про права осіб з інвалідністю у 2008 році. Зокрема, її стаття 27 закріплює право на працю та зайнятість. Водночас українське законодавство досі потребує належного врегулювання механізмів розумного пристосування.
Окремо Галина Третьякова акцентувала увагу на тому, як саме має працювати процедура звернення працівника або працівниці до роботодавця щодо облаштування чи переоблаштування робочого місця.
«Закон дає право будь-якій особі з інвалідністю, яка працює на підприємстві, звернутися до роботодавця з питанням переоблаштування робочого місця», – пояснила парламентарка.
За її словами, запропонований законопроєкт передбачає, що після такого звернення впродовж п’яти днів роботодавець разом із працівником має визначити, яким чином має бути переобладнане робоче місце з урахуванням конкретних потреб людини.
«П’ять днів – це не для того, щоб облаштувати робоче місце. За п’ять днів облаштувати робоче місце неможливо. Водночас за п’ять днів роботодавець разом із людиною мають сісти, зібратися й проговорити, яким чином має бути переобладнане робоче місце під конкретну інвалідність», – пояснила очільниця Комітету.
Рішення про розумне пристосування, зауважила вона, мають ухвалювати індивідуально, адже потреби людей з інвалідністю та необхідне для них обладнання можуть суттєво відрізнятися.
Народна депутатка також наголосила на необхідності чіткої ролі держави в цьому процесі, зокрема, щодо надання професійних рекомендацій стосовно необхідного обладнання та мінімальних стандартів облаштування робочого місця.
Крім того, законопроєкт передбачає державну фінансову підтримку для переоблаштування робочих місць. Це має допомогти роботодавцям забезпечувати належні умови праці для людей з інвалідністю, не залишаючи їх сам на сам із відповідними витратами.
«Держава буде допомагати. Роботодавець тут не залишається один на один з ресурсами по переобладнанню», – зазначила Галина Третьякова.
Можливість звернутися щодо переоблаштування робочого місця, додала народна депутатка, передбачатиметься не лише для роботодавців, а й для самих людей, зокрема самозайнятих осіб і ФОПів.
Водночас законопроєкт передбачає запобіжники від нецільового використання публічних коштів. Ідеться про контроль за тим, щоб фінансування, виділене на розумне пристосування, справді спрямовували на облаштування робочого місця.
Галина Третьякова також звернула увагу на перспективу створення реєстру переобладнаних робочих місць, який, на її думку, дозволив би людям з інвалідністю бачити доступні можливості працевлаштування в різних регіонах України.
«Нам потрібно, мабуть, ще в “Дії” створити реєстр таких переобладнаних робочих місць, для того, щоб було зрозуміло для особи з інвалідністю, яка проживає в будь-якому місті або містечку України, де такі робочі місця є вільними. Такий підхід дозволить не лише зберігати вже створені умови, а й поєднувати працівника з інвалідністю та роботодавця, який готовий забезпечити відповідні умови праці», – сказала Галина Третьякова.
Під час підготовки законопроєкту до другого читання, поінформувала народна депутатка, необхідно врахувати експертні рекомендації та напрацювати додаткові механізми його практичної реалізації.
«Ефективність законодавчих змін залежатиме не лише від їх ухвалення, а й від якісної імплементації на рівні Кабінету Міністрів України та відповідних органів державної влади. Нам потрібно, щоб цей успіх був переконливим, а люди працювали на гідних робочих місцях», – підсумувала Галина Третьякова.