Депутат Рівненської міської ради від партії «Слуга Народу» Віталій Коваль підсумував 2023 рік для Рівненщини

Рівненська область цього року змогла збільшити доходи до державного бюджету на 44 %, а до місцевих – на 27 %. За понад шістсот днів повномасштабної війни регіон не лише стабілізував роботу галузей економіки, а і продовжив розвиватися. Про безпеку, пріоритети та економічний розвиток під час війни – в інтерв’ю із Віталієм Ковалем.

Ви більш як чотири роки керували Рівненською обласною адміністрацією. Розкажіть про життя Рівненщини упродовж 2023 року, передусім про безпекову складову. Можемо бути спокійними за наш північний рубіж?

Ситуація на прикордонні контрольована. Продовжуються роботи щодо фортифікації. Мова і про протитанкові рови, тетраїди, вогневі позиції тощо. Весь прикордонний периметр заміновано. Усі 229 спільних кілометрів із білоруссю зміцнюються настільки, щоб російські війська не змогли пройти вглиб нашого регіону, якщо влада білорусі дозволить їм розпочати наступ.

Важливо, що Рівненщина першою в Україні сформувала оборонний бюджет області. 52 із 64 доведених громад виділили кошти для посилення обороноздатності нашого регіону.

А яка ситуація з укриттями?

До лютого 2022 року на Рівненщині було 1727 сховищ, а нині їх кількість збільшено на третину. Такі безпекові простори мають усі лікарні. Сьогодні триває будівництво та реконструкція 25 об’єктів, зокрема освітніх. Наразі 93 % дітей та студентів Рівненщини вже навчаються за партами, а не вдома – саме завдяки наявності укриттів.

Розкажіть про бюджет, за рахунок чого досягнуто таких показників?

Надходження платежів до державного бюджету збільшилися на 44 відсотки, до місцевих бюджетів – на 27,4 відсотка. Найкраща динаміка зростання податків: плати за землю – 33,1 відсотка, податку на доходи фізичних осіб – на чверть, єдиного податку – 18,2 відсотка.

Наповнення бюджету – це кулі, шоломи та бронежилети для наших військових. Економічний фронт підсилює ЗСУ. Розуміючи це, ми робили наголос на взаємодії з роботодавцями та великими платниками податків області. На сьогодні переважна більшість галузей господарського комплексу функціонує стабільно.

Розвиток промисловості на Рівненщині – це корисні проєкти, податки, створені робочі місця. Що змінилося за останній рік в умовах війни?

Попри війну в Рівненську область продовжує інвестувати іноземний бізнес. За час повномасштабного вторгнення майже 25 млн євро вклав у свій розвиток один із найбільших виробників склотари в державі, який працює поблизу обласного центру.

Наступний приклад. Рівненська фабрика відкрила нову лінію з виробництва макаронів швидкого приготування. Попри війну будівництво не зупинялося ні на день. Загальна вартість інвестицій – 110 млн гривень. До речі, компанія залучила на це 50 мільйонів у межах програми «Доступні кредити 5–7–9».

Не відмовилася від своїх планів і данська компанія, яка нещодавно завершила будівництво підприємства із виробництва дизайнерських меблів. Обсяг інвестицій – 11 млн євро, заплановано створити майже 1000 нових робочих місць. Розвиток меблевого кластера в пріоритеті й надалі.

Сьогодні кожна гривня працює на оборонну галузь країни. Тому нам важливо, аби такі підприємства розвивалися. Для Рівненщини – це робочі місця та збільшення податків у бюджет.

Як працює медична галузь в умовах широкомасштабного вторгнення?

На Рівненщині медичне забезпечення націлене на дві категорії громадян – цивільних та військових. Щодо останніх, то їхнє лікування перебуває на особливому контролі. Кваліфікована медична допомога представникам Сил оборони надається в усіх цивільних лікарнях, Рівненському військовому госпіталі, а тим, хто потребує тривалої реабілітації, – у госпіталі ветеранів війни. У регіоні триває створення Центру реабілітації пацієнтів зі спінальними травмами. У планах – будівництво наступного року третього корпусу медзакладу.

Війна триває, тож у регіоні працюють над відкриттям додаткових місць для реабілітації. Розгорнуто 385 місць в 10 медзакладах. Для порівняння: у 2022 році їх було лише 100. Така допомога надавалася тільки в Рівненському обласному госпіталі ветеранів війни.

До слова, медичну галузь області підсилили релоковані заклади – Луганський державний медичний університет, Харківський інститут медицини та біомедичних наук, Луганський онкодиспансер.

Ви повідомляли, що майже 50 тисяч внутрішньо переміщених осіб залишилися проживати області. Серед них 25 тисяч – це жінки, понад 15 тисяч – діти, а це 74 %. На скільки вдалося інтегрувати ВПО в громаду?

Так, сьогодні Рівненщина має 50 тисяч нових жителів. Це люди, які принесли в нашу область свіже дихання, свіжий погляд. Можу впевнено сказати, що область із прибуттям ВПО додала. У регіоні сьогодні більше мешканців, ніж було до 24 лютого, – нас понад 1 мільйон.

Багато переселенців, які до нас приїхали, стали активними жителями. Наведу приклад. На Рівненщину з Херсона переїхало подружжя. У житті до війни вони мали друкарню, медіахолдинг. На жаль, лишили все. А вже за декілька місяців після переїзду сюди пара виграла грант за програмою «єРобота». Гроші вклали в нову книгарню. Також організовують благодійні акції на підтримку дітей Херсонщини.

Загалом Рівненщина за час війни прихистила понад 86 тисяч ВПО. Люди робили такий собі піт-стоп, зупинялися на день-два і їхали далі, бо поруч білорусь. Для прибулих людей було організовано 63 місця компактного проживання.