Реформа комунальних підприємств – основа інвестицій у відбудову України

Україна готується до повоєнного відновлення, де міжнародні фінансові інститути, донори та приватні інвестори оцінюватимуть не лише наявність проєктів, а й якість управління активами. Муніципальна інфраструктура – один із найбільших секторів, де потрібні інвестиції. Якщо водоканал або підприємство з теплопостачання не може показати ефективність ухвалення рішень, незалежний фінансовий аудит, прозорий нагляд і чітку стратегію розвитку – воно не отримає фінансування. Причина – жоден відповідальний кредитор не вкладе кошти в структуру, де немає базових гарантій управлінської відповідальності. 

Змінити ситуацію має новий законопроєкт №15121, який наближає управління українськими комунальними активами до міжнародних стандартів ОЕСР. Він пропонує чіткий розподіл ролей: міська рада як власник визначає стратегію, незалежна наглядова рада контролює її виконання та призначає фахового директора через прозорий конкурс, а керівник займається лише операційною діяльністю.

«На цю реформу громади чекали роками. Законопроєкт №15121 має нарешті вивести управління комунальними підприємствами із «сірої зони» та запровадити там реальні стандарти ОЕСР. Ми повинні розуміти: інвестиції приходять туди, де є передбачуваність», – акцентував народний депутат від «Слуги Народу», заступник голови Комітету ВР з питань економічного розвитку Олексій Мовчан.

Сьогодні, пояснив він, 60% комунальних підприємств – водоканали, теплокомуненерго, підприємства з вивезення сміття, міський транспорт – не звітують публічно взагалі ніяк. І жоден відповідальний кредитор не вкладе кошти в структуру, де немає базових гарантій відповідальності менеджменту.

«Законопроєкт №15121 – це не реформа для «галочки», це квиток у майбутнє. Це перетворення КП із закритих систем на зрозумілі для світу активи. Це інфраструктура довіри, без якої процес відновлення буде значно дорожчим, повільнішим або взагалі неможливим», – зазначив Мовчан.

Серед ключових положень:

Кінець епохи «ручного управління». Пропонується чітко розмежувати ролі: громада як власник ставить стратегічні цілі, наглядова рада контролює їх виконання, а директор займається операційною роботою без політичного втручання.

Корпоративне врядування – це обов’язок, а не опція. Для великих КП (водоканали, теплоенерго) наглядові ради, незалежний аудит та система внутрішнього контролю стануть обов’язковими.

Гроші громад під наглядом. Сьогодні лише 35% КП звітують публічно. Впроваджується повна прозорість та оприлюднення даних про активи.

Квиток у майбутнє. Ця реформа – частина зобов’язань України перед ЄС та ОЕСР. Без зрозумілих правил гри в муніципальному секторі не буде великих інвестицій у відбудову інфраструктури.

Крім того, повідомив парламентар, для громад, районних і обласних рад, які є засновниками комунальних підприємств або господарських товариств із часткою комунальної власності понад 50 %, якщо такі підприємства є великими або відповідають додатковим критеріям громади, запроваджується політика комунальної власності.

«Реформа передбачає, що громада нарешті отримає відповідь на питання: навіщо їй те чи інше комунальне підприємство? Замість хаосу впроваджується «Політика комунальної власності» та щорічний «лист очікувань», де прописані конкретні цілі: наприклад, вихід на беззбитковість або скорочення втрат води в мережах», – пояснив Мовчан.

Як зазначив парламентар, це не локальна ініціатива для наведення порядку в окремих містах, а частина ширшої трансформації.

«Україна взяла на себе зобов’язання перед Євросоюзом і ОЕСР наблизити управління публічними підприємствами до міжнародних стандартів. Корпоративне врядування комунального сектору – один із ключових блоків цього курсу», – резюмував Олексій Мовчан.