Питання українських полонених – у центрі уваги ПАРЄ: Марія Мезенцева розповіла деталі

2 жовтня на сесії ПАРЄ у Страсбурзі буде проголосована резолюція стосовно українських військовополонених і цивільних, які перебувають у російській неволі.

Про це повідомила народна депутатка від фракції «Слуга Народу, голова делегації України в ПАРЄ Марія Мезенцева.

Вона уточнила, що йдеться про резолюцію «Особи, зниклі безвісти внаслідок агресії Росії проти України: військовополонені та цивільні особи, які перебувають у полоні».

«Це перша резолюція такого роду. Формула миру Володимира Зеленського, пункт №4, яка обʼєднала більше 100 держав у Швейцарії на Саміті миру, отримує новий документ на підтримку і мобілізацію зусиль задля звільнення всіх полонених!» – наголосила Мезенцева.

За її словами, резулятивна частина резолюції передбачає додаткові санкції щодо тих, хто причетний до знущань, катувань українських полонених, – як військових, так і цивільних.

«Відповідно до Женевських конвенцій, цивільних осіб взагалі заборонено брати в полон», – акцентувала Марія Мезенцева.

Ухвалення резолюції, зазначила народна депутатка, дасть змогу збільшити кількість справ, що розглядаються у Міжнародному кримінальному суді.

«Зараз у МКС є чотири кейси – проти путіна, так званого дитячого омбудсмена рф львової-бєлової та двох російських генералів. Але чотири справи в океані воєнних злочинів – це дуже мало. Тому ми будемо використовувати юрисдикцію кожної країни-члена ПАРЄ і Міжнародний кримінальний суд»,- заявила очільниця української делегації.

Також, повідомила вона, у резолюції приділено увагу використанню мандата Міжнародного комітету Червоного Хреста для звільнення полонених, поліпшення умов їхнього утримання, дотримання їхніх прав, передбачених Женевськими конвенціями.

«Ми вперше пишемо у резолюції, щоб могли зробити виняток у мандаті МКЧХ стосовно, наприклад, нерозповсюдження інформації. Тобто вони повинні мати можливість чітко заявити, що росія не допускає їх до полонених. Ми в резолюції пропонуємо внести певні зміни в мандат, у повноваження представників МКЧХ щодо роботи з полоненими», – розповіла парламентарка.

Як зауважила Мезенцева, механізми, розроблені 75 років тому, сьогодні не дають максимального ефекту. І ті ж обміни полоненими здійснюються саме завдяки українським органам державної влади, зокрема, Офісу Президента, Координаційному штабу з питань поводження з військовополоненими. Тому потрібні нові дієві міжнародні механізми. І в цьому українська сторона розраховує на Люксембург, до якого перейшло головування в Раді Європи на наступні шість місяців.

«Для нас важливо, щоб були почуті голоси тих, хто пережив полон, — військових, цивільних осіб. І для нас дуже важливо, щоб усі, хто зараз перебуває у російському полоні, повернулися додому. Звільнення всіх полонених і депортованих – це якраз 4-й пункт Формули миру, запропоної Президентом України, який розглядали в червні на Саміті миру», – підсумувала Марія Мезенцева.