При відбудові зруйнованих міст планують використовувати моделювання за допомогою ГІС

В Україні можуть створювати цифрові двійники міст – як свідчить міжнародний досвід ліквідації наслідків воєнних конфліктів і стихійних лих, це дозволяє якісніше проводити процедури з відновлення. Ба більше, державна система, яка опікуватиметься, вже розроблена. 

Про це під час міжнародного науково-технічного форуму «Архітектура, Будівництво, Дизайн: Виробництво, Інформатизація, Менеджмент», організованого Київським національним університетом будівництва і архітектури, повідомила uолова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк. 

За її словами, станом на зараз у процесах, що стосуються відбудови, величезний попит є не лише на його фінансування, а й на новітні наукові розробки та їх застосування, зокрема, в сфері будівництва. Отже, це буде одним з напрямів розвитку людського капіталу, і в нього важливо інвестувати.

«Якщо подивитись на запит громад, то ми бачимо величезну потребу, починаючи від людей, які займаються просторовим плануванням на місцях, закінчуючи супроводом інфраструктурних проєктів, що є в кожній громаді. Тому тут має бути спільне поле роботи держави та наукової спільноти», – акцентувала Шуляк.

Вона навела кілька прикладів з міжнародного досвіду, орієнтири й маркери яких варто використовувати при залученні науковців у процеси з відновлення. По-перше, досвід Нової Зеландії, яка в 2010-2011 роках зазнала руйнівних землетрусів. І на подолання їхніх наслідків науковці запропонували рішення щодо ґрунтової інженерії й керування ризиками, які стосувалися роботи з ґрунтами. Але головне, зазначила Олена Шуляк, активно використовувалися ГІС-системи, щоб моделювати розломи та планувати так звані червоні зони. В результаті були проведено навіть перенесення певних районів.

«Чому цей приклад цікавий? Тому, що в Україні зараз на державному рівні запускається велика ГІС-система, до якої вноситься вся інформація, що стане основою для моделювання при відбудові», – пояснила Шуляк. 

Навіть в ЄС, додала вона, є можливості для моделювання, результатами якого є  створення міст-цифрових двійників, завдяки чому можна оцінити наслідки тих чи інших інженерних і загалом будівельних рішень. Тому, переконана Олена Шуляк, без науковців і можливості працювати з уже створеною ГІС-системою буде складно реалізовувати проєкти з відбудови і на рівні виконавчої влади, і на рівні безпосередньо громад. 

У 2020 році в Лівані були вибухи в портах, і завдяки саме науковим рішенням вдалося поєднати дистанційні та умовно польові роботи. Це, розповіла Голова Комітету містобудування, дало можливість промаркувати небезпечні будівлі, для яких швидко запровадили план очищення середовища. 

«Порівнювати напряму цей досвід з Україною не дуже коректно, але його важливо враховувати при реалізації досить розвинутих в нашій державі методів, що пов`язані з дистанційним обстеженням», – зауважила Олена Шуляк. 

Крім цього, є досвід, наприклад, конфлікту на Балканах, одним з наслідків якого була потреба, зокрема, в технологіях розмінування. Незважаючи на те, що це було у 90-х роках, залучалися провідні технології екологічної експертизи. Як наголосила Шуляк, важливість екологічної експертизи для цього вже тоді усвідомлювали більше, ніж в Україні зараз. 

«Дуже важливо, щоб подолання екологічних викликів були також на першому місці, як наша система цивільного захисту, як наші питання, пов’язані з енергонезалежністю, щоб в нас екологія ніде не загубилася», – резюмувала  Олена Шуляк.