Прозоре відновлення та інвестиційна привабливість. Громади навчатимуть складати програми комплексного відновлення і залучати донорські кошти

Територіальні громади, які планують отримати фінансування для своїх проєктів з відбудови від донорів, повинні розробити програми комплексного відновлення (ПКВ). Якщо заходів, які потрібні для його повноцінної реалізації і які громада планує провести, немає у ПКВ, у парламенті пропонують їх не фінансувати. При цьому, одним з обов‘язкових пунктів програми має стати аналіз бізнес-потенціалу громади.

Про це повідомила голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.

Парламентарка пояснила – питання щодо планів відновлення постало ще навесні 2022 року, коли Україна відбила атаку рф на Київщині і Чернігівщині. Тоді, за словами очільниці профільного комітету, були розповсюджені так звані плани Fast Recovery – проєкт відновлення критично важливої інфраструктури. В них були перелічені зруйновані об‘єкти і орієнтовні суми, необхідні для їх відновлення. Але на етапі реалізації цих планів стало зрозуміло, що підходи до відбудови повинні бути набагато ширшими. Зокрема, відбуватися за принципом «Відбудуй краще, ніж було». Тож навесні і влітку 2022 року були здійснені законодавчі зміни, які дали старт створенню такого стратегічно важливого документу, як ПКВ.

«Ми знаємо, що до 1 січня 2025 року всі українські територіальні громади повинні розробити плани свого просторового розвитку. І саме ПКВ можуть стати їх основою. Як і основою якісної містобудівної документації на місцевому рівні. Більше того, якщо громади хочуть, щоб їх відновлювальні плани потрапили до цифрової екосистеми DREAM, яка слугуватиме зокрема і для отримання фінансування від наших донорів на відновлення, вони обов‘язково повинні бути зафіксовані в ПКВ. Зараз ми пропонуємо, щоб всі ці речі не фінансувалися у випадках, якщо їх немає в ПКВ», – повідомила Олена Шуляк.

Вона також додала, що при складанні ПКВ надважливо зосередитись над питанням, що відбувається з бізнесом у тій чи іншій громаді. Частина підприємств могла релокуватися, частина лишається просто зруйнованою. Тож для розробки цієї складової ПКВ необхідно не просто провести інвентаризацію бізнес-активів у громаді, а і уважно вивчити її потенціал. Зокрема, можливо на території громади є невикористані землі для створення індустріального парку, або родовища тієї чи іншої сировини, або потенціальний транспортний вузол. Все це, зауважила Шуляк, потрібно зафіксувати і проаналізувати.

Крім цього, народна депутатка зазначила, що ПКВ стане дієвим антикорупційним запобіжником в процесах відновлення. По-перше, через те, що такі програми не лише проходять громадське обговорення, але і розробляються безпосередньо за участі громадян – мешканців тієї чи іншої територіальної громади. Хтось долучається і якості експерта, хтось у іншій якості, але залучення відбувається.

«Також ми передбачили, що заходи, заплановані у ПКВ будуть проходити через голосування на сесіях місцевих і обласних рад. Плюс, цей документ буде максимально публічним. Тобто будь-який мешканець громади буде бачити, що будується на її території і порівнювати з тим, чи заплановане це будівництво у ПКВ, чи ні. Тобто це також свого року антикорупційний запобіжник», – підсумувала Олена Шуляк.

Нагадаємо, наприкінці 2023 року першу програму комплексного відновлення представила Київщина. Програмою передбачено відновлення і запуск нових складових транспортної інфраструктури регіону, відновлення і будівництво житлового фонду, об‘єктів соціальної інфраструктури, а також розвиток економічного потенціалу Київщини. Також значну увагу приділено безпековому питанню – проаналізовано інформацію про стан усіх 1963 укриттів області, визначено, в яких була проведена інвентаризація. Уже передбачене обласне та державне фінансування реконструкції та капітального ремонту укриттів, а також розроблена інтерактивна онлайн-мапа сховищ.