Працевлаштування ветеранів має бути фінальним етапом повернення до цивільного життя
- 10
Питання стимулювання працевлаштування незахищених і постраждалих верств населення, зокрема ветеранів, ветеранок та членів їхніх сімей, дедалі частіше постає в публічних дискусіях між державою та роботодавцями. Водночас фокус лише на робочому місці без комплексної підтримки після служби створює ризик неефективних рішень — як для самих ветеранів, так і для економіки загалом.
На цьому наголосив народний депутат від партії «Слуга Народу», заступник голови Комітету з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Тарас Тарасенко під час конференції Reskilling Alliance.
«Працевлаштування ветерана — це не початок, а фінальний етап. Перш ніж держава формуватиме політику стимулювання зайнятості ветеранів, вона зобов’язана сформувати законодавство про перехід від військової служби до цивільного життя», – підкреслив парламентар.
За словами Тараса Тарасенка, ветеран — це людина, яка брала участь у бойових діях або роками проходила військову службу в умовах війни, а отже має зовсім інший життєвий і професійний досвід.
«Неможливо одним кроком перейти з окопу чи військової частини одразу на ринок праці. Це різні реальності, між якими має бути вибудуваний шлях», – зазначив народний депутат.
Він наголосив, що такий шлях починається з відновлення фізичного здоров’я, психічної та емоційної стабілізації, відновлення когнітивних здібностей, адаптації до цивільного життя та стабілізації соціального й сімейного середовища.
Наступним етапом має стати перекваліфікація або визнання навичок, набутих під час служби, щоб ветерани могли здобути нову цивільну професію або інтегрувати військові компетенції в цивільну економіку.
«І лише після цього можливе працевлаштування, яке забезпечує фінансову стабільність, економічну незалежність і повернення людини до повноцінної ролі в суспільстві. Якщо ж одразу перескакувати до етапу працевлаштування, ми обираємо шлях, який не працює ні для ветерана, ні для роботодавця, ні для держави», – наголосив Тарас Тарасенко.
Саме тому, за його словами, пріоритетом сьогодні є формування законодавства про перехід від військової служби до цивільного життя як комплексної державної послуги, доступної кожному захиснику і захисниці України.
«Без цього будь-які розмови про стимули, квоти чи мотивації залишатимуться фрагментарними й не дадуть очікуваного результату», – підсумував народний депутат.
