Посилення заходів безпеки в школах під час війни: Парламент остаточно ухвалив законопроєкт

Верховна Рада проголосувала в другому читанні законопроєкт №11543 щодо запровадження заходів безпеки в закладах загальної середньої освіти.

Про це повідомила його ініціаторка, заступниця голови фракції «Слуга Народу», членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Юлія Гришина.

«Це перший законопроєкт, який комплексно вирішує питання безпеки на території закладів середньої освіти», – зазначила парламентарка.

За її словами, головна мета документа – створення чітких правових механізмів для гарантування безпечного освітнього середовища в школах.

Законопроєкт, зокрема, передбачає:

Встановлення чітких правил перебування сторонніх осіб на території навчального закладу.
Огородження території або встановлення її меж.
Облаштування закладів освіти технічними засобами охорони, зокрема кнопками термінового виклику поліції.

Народна депутатка уточнила, що до роботи чи участі в освітньому процесі не будуть допускатися особи, які:

Мають непогашену чи незняту судимість.

Визнані винними у злочинах проти статевої свободи чи статевої недоторканості.

Притягувалися до відповідальності за домашнє насильство, булінг або невиконання обов’язків щодо виховання дітей.

«Зміну правил доступу і перебування сторонніх осіб кожен навчальний заклад затверджуватиме самостійно на основі типових правил МОН та МВС. Такі люди зможуть потрапити до школи лише з дозволу адміністрації», – додала народна депутатка.

Крім того, законопроєктом визначено перелік категорії осіб, яким буде заборонено перебувати у школі:

У стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння.

Мають небезпечні предмети або речовини.

Приходять із тваринами (крім собак-поводирів, які використовуються особами з інвалідністю). 

Витрати, пов’язані із заходами безпеки, у державних і комунальних школах покриватиме засновник закладу або інші законні джерела. Учні та їхні батьки не залучатимуться до цього фінансування.

«Створення безпечного освітнього середовища для дітей та педагогів – один з пріоритетів держави. Це надважливо і в час повномасштабного вторгнення, і після його завершення», – резюмувала Юлія Гришина.