Попри повномасштабну війну, понад 2,5 тис. підприємств у деокупованих громадах Київщини, Сумщини, Чернігівщини та Харківщини вже відновили роботу, згенерувавши понад 100 млрд грн виручки. Але темпи зростання по регіонах різняться в десятки разів – передусім через рівень підтримки бізнесу з боку держави й місцевої влади. Для сталого відновлення економіки громадам потрібно зменшити бюрократичний тиск, запроваджувати податкові стимули та залучати кошти місцевих бюджетів до підтримки підприємців.
Про це повідомила голова Комітету ВР з питань організації державної влади, місцевого самоврядування регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк, посилаючись на дані аналітичної записки «Відновлення та розвиток деокупованих громад», підготовленої Інститутом аналітики і адвокації за підтримки Transparency International.
«Автори звіту проаналізувати понад 2500 компаній, що працюють у деокупованих громадах Київщини, Харківщини, Сумщини й Чернігівщини та показники їхньої сумарної виручки за минулий рік показово відображають різні темпи відновлення економічної активності громад після деокупації. При чому ці показники залежать не лише від безпекової ситуації, а й від управлінських рішень місцевої влади», – наголосила Шуляк.
Київська область, за її словами, демонструє передову стійкість – 62,5 млрд грн сумарної виручки, з яких понад третину забезпечує Ірпінська громада. Близькість до столиці, швидке відновлення логістики та споживчий попит стали визначальними факторами для бізнесу.
Досвід Київщини, додала парламентарка, показує, що бізнес має бути в центрі процесу відновлення – саме він створює основу економічної спроможності громад. Ба більше, одним із принципів, за якими має відбуватись відновлення, є бізнес-центричність – заможність громади неможлива без бізнесу, який працює на її території. Але представники бізнес-середовища натомість наголошують на важливості усунення забюрократизованості.
«Під час публічних консультацій щодо законодавчої рамки відновлення бізнес, який також був присутній, побажав, щоб головним принципом відновлення було усунення забюрократизованості. Вони просять: дайте нам працювати. Чим менше буде чиновників, втручання з боку держави, регуляторного середовища, тим простіше та ефективніше ми зможемо працювати, а отже й сплачувати податки. Це не можна ігнорувати», – акцентувала Олена Шуляк.
Сумська область, за даними звіту, посідає друге місце – 24,7 млрд грн виручки. Після деокупації тут швидко активізувався бізнес, зокрема, в Тростянці, де відновила роботу компанія «Монделіс Україна». Її повернення означало не лише стабільні податкові надходження, а й створення мультиплікаційного ефекту для постачальників і сервісних компаній. У громадах, де великі роботодавці змогли повернутися, економічна структура відновлюється швидше, а рівень зайнятості стабілізується.
Шуляк наголошує, що успішність відновлення залежить від залучення бізнесу до планування. Без участі підприємців програми комплексного відновлення залишаться формальними документами. Вони мають бути спільним інструментом влади й бізнесу, який визначає реальні пріоритети – робочі місця, транспорт, логістику, освіту. Саме такий підхід дає можливість громадам діяти не реактивно, а стратегічно.
«Ми маємо вести діалог з інвесторами – питати, що їм потрібно, і прибирати всі бар’єри. Це і є бізнес-центричний підхід, який дає шанс на відновлення економіки навіть під час війни. Однак і цього недостатньо – бізнес необхідно залучати до всіх планувальних активностей, якими буде керуватись відновлення. Зокрема, й на рівні програм комплексного відновлення, які наразі розробляють майже 200 громад, а деякі вже навіть розпочали реалізовувати», – зауважила парламентарка.
Чернігівська область, за даними звіту, має 17,8 млрд грн сукупної виручки. Тут темпи відновлення повільніші через масштаб руйнувань і складну логістику. Бізнес стикається з високими операційними ризиками, дефіцитом кадрів і обмеженим попитом. Але Харківська область – найуразливіша: лише 3,3 млрд грн виручки. Постійні обстріли, невизначеність безпеки й руйнування інфраструктури стримують будь-які інвестиції. Водночас саме тут з’являються приклади нестандартних рішень місцевої влади для підтримки підприємців.
Як зазначила Олена Шуляк, такі рішення можуть стати орієнтиром для інших регіонів, адже в умовах обмежених ресурсів вони дають змогу втримати бізнес на місці. Харківські органи місцевого самоврядування стали одними з перших, хто звільнив компанії від сплати податку на землю й нерухомість. Це не просто пільга – це інструмент виживання. Місто розуміє: утримати бізнес зараз важливіше, ніж тимчасово втратити частину доходів.
«Харків – унікальне місто. Місто, яке цілодобово живе під обстрілами. Але це місто розуміє, наскільки важливим для нього є утримання місцевого бізнесу. Саме тому місцева влада ухвалила правильне рішення – скасувати для бізнесу деякі податки. Так, наразі це означає зменшення надходжень у місцеві бюджети, але на перспективу це однозначний плюс, адже цим кроком ти даєш бізнесу можливість вижити», – пояснила Шуляк.
У межах вказаного звіту також оцінено фінансову стійкість компаній за скоринговими категоріями від A до D. Київщина – лідер: дві третини компаній мають рейтинги A або B. На Сумщині 41% підприємств мають найвищий рівень, але 17% – у переддефолтному стані. Харківщина демонструє контраст: 36% бізнесів – стійкі, 30% – працюють на межі. Найгірші показники – на Чернігівщині, де майже чверть компаній мають категорію D. Це підтверджує: виживання бізнесу напряму залежить від управлінських рішень і підтримки держави.
Саме тому, зауважила Шуляк, відновлення не має зводитися лише до будівництва того, що було знищено, потрібно створювати умови для довгострокової стійкості бізнесу й громад загалом. Для цього необхідно знизити податковий і регуляторний тиск, спростити доступ до фінансів і стимулювати бізнес, який залишився працювати у громадах. Вона переконана, що ефективна взаємодія держави й підприємців – це запорука реального, а не формального відновлення.
«Відновлення громад має відбуватись у тому числі за принципом бізнес-центричності. Зменшення рівня забюрократизованості, податкового навантаження та регуляторного впливу на бізнес, який залишається працювати на території громади, матиме надзвичайно позитивний вплив на якість відновлення», – зазначила нардепка.
Наостанок Олена Шуляк додала – якісне врядування на деокупованих територіях потребує окремих рішень. Управління в цих умовах ускладнюється нестачею кадрів, відсутністю актуальної статистики й координації між владою, громадами й донорами. Без цього будь-які програми відновлення не працюють. Потрібні чіткі моделі управління, які б зменшували ризики, а не множили бюрократію.