Поки без нардепів. Норми ухваленого законопроєкту про публічні консультації можуть змінювати, орієнтуючись на досвід ЄС
- 163
Підтриманий парламентом законопроєкт про публічні консультації, який передбачає їхнє проведення перед більшістю управлінських рішень на рівні держави и громад, був ухвалений без урахування деяких важливих норм, на яких наполягала громадськість, що працювала над документом близько 10 років. Зокрема, з нього виключили пункт про обовʼязкові публічні консультації для ініціатив народних депутатів. Однак, як тільки ухвалений законопроєкт буде підписаний Президентом, народні депутати разом з громадськістю та експертним середовищем зможуть активно працювати над внесенням у нього змін. Зробити обов’язковими публічні консультації для законодавчих ініціатив народних депутатів — одна з них.
Про це під час саміту «Безпекові гарантії для української демократії в умовах війни» розповіла голова Комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії «Слуга Народу» Олена Шуляк.
Парламентарка пояснила, що ухвалення надважливого для народовладдя в Україні та отримання нею 50 млрд євро від ЄС за програмою Ukraine Facility законопроєкту про обовʼязкові публічні консультації для більшості управлінських рішень на рівні держави (№4254) — значний євроінтеграційний крок. Однак парламент підтримав документ з певними обмеженнями.
«Законопроєкт №4254 Верховна Рада ухвалила, можливо, трохи не в тому вигляді, в якому очікувала громадськість, що працювала над цим близько 10 років. По-перше, він почне діяти через 12 місяців після закінчення воєнного стану. По-друге, в ньому немає обовʼязковості проведення публічних консультацій саме для народних депутатів. Однак його ухвалення буде зараховуватись як виконання одного з 150 індикаторів Ukraine Facility», – пояснила Олена Шуляк.
Вона також зазначила, що близько 80% зареєстрованих законопроєктів подається саме народними депутатами, тому для забезпечення реального народовладдя обовʼязкові публічні консультацій повинні розповсюджуватись і на них. Враховуючи це, а також міжнародну практику, закон щодо публічних консультацій можуть змінювати. При чому народні депутати, які його ініціювали, разом з експертним середовищем, можуть не чекати набуття чинності, а активно працювати над цим одразу після того, як його підпише Президент.
«Наша мета — щоб ініціювання народними депутатами тих чи інших законодавчих рамок все ж таки проходило обов’язкові публічні консультації. Це стандартна практика Євросоюзу, частиною якого ми плануємо стати», – акцкентувала Шуляк.
В ЄС, наприклад, для більшого залучення громадян проводять широкі розʼяснювальні кампанії, а результативність публічних консультацій, які відбуваються виключно у цифровому форматі, систематично аналізують та публікують. Тому у більшості європейських країн очевидна тенденція зростання участі громадян в ухваленні рішень як на центральному, так і місцевому рівнях.
У Європейському Союзі публічні консультації проводить переважно Єврокомісія, але Європарламент за необхідності також може це робити. Загалом уряди європейських країн забезпечують високий рівень організації процесу, консультації доступні та враховують потреби громадян, а результати мають реальний вплив на ухвалення рішень.
Парламентарка навела приклад Королівства Нідерландів і Великої Британії, які є одними зі світових лідерів із залучення громадян до державних процесів. У цих країнах практика електронних публічних консультацій відрізняється структурним та систематичним підходом. Громадяни залучаються на всіх стадіях ухвалення рішення, мають рівний та зрозумілий доступ до е-консультацій.
Велика Британія, повідомила Олена Шуляк, взагалі проводить публічні консультації ще з початку нульових — тоді почала працювати спеціальна цифрова платформа для цього, що стало початком стандартизації процесів публічних онлайн-консультацій. Відтоді уряд Великої Британії продовжує вдосконалювати способи консультацій.
Свого часу її уряд опублікував набір принципів для цього: використання переважно цифрових методів для консультацій з ширшою групою людей на більш ранньому етапі процесу формування політики. Велику увагу там приділяють і полегшенню громадськості способів вираження своїх поглядів, тому органи влади, які проводять консультації, намагаються використовувати чіткішу, простішу та зрозумілішу англійську мову в консультаційних документах.
«Приклад клієнтоорієнтованості Великої Британії — проведення у 2020 році публічних консультацій на тему спілкування з людьми із вадами слуху, що віднесена до політики «Рівність». З одного боку, це підтвердження того, наскільки широким може бути коло важливих тем, що обговорюються. З іншого — це один з інструментів розвитку інклюзивності та безбарʼєрності, про які так багато говорять в Україні. Нам варто взяти обидва ці досвіди на озброєння», – резюмувала Олена Шуляк.