Без доброчесності немає якісної освіти й науки, а без них немає майбутнього країни. На цьому наголосила членкиня Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, народна депутатка від «Слуги Народу» Юлія Гришина, коментуючи ухвалення Верховною Радою законопроєкту №10392 про академічну доброчесність.
«Це великий базовий законопроєкт, який формує єдині та зрозумілі правила чесності для всіх – від школярів до професорів. Документ спрямований на підвищення якості освітнього процесу й наукової діяльності та на збільшення довіри до навчальних і наукових результатів», – повідомила ініціаторка законопроєкту.
Юлія Гришина акцентувала на основних пунктах документу:
✓ Визначає 7 базових цінностей академічної доброчесності: чесність, довіра, повага, справедливість, відповідальність, стійкість, рішучість.
✓ Зобов’язує кожен заклад освіти та наукову установу створити власну систему забезпечення академічної доброчесності.
✓ Уточнює, що така система має включати:
– політику доброчесності (правила, процедури, відповідальних осіб);
– механізми перевірки робіт і реагування на порушення;
– порядок подання й розгляду скарг.
✓ Встановлює чіткий перелік порушень – плагіат, самоплагіат, фабрикація, фальсифікація, недоброчесне використання штучного інтелекту, академічний саботаж тощо.
✓ Визначає відповідальність – і для осіб, і для установ, включно з позбавленням акредитації чи підтримки держави у випадку системних порушень.
«Академічна доброчесність – це чесність і повага до знань, а не каральна система. Захищаємо авторство, інтелектуальну власність і наукові результати – чесних людей у науці та освіті», – резюмувала Юлія Гришина.