Підтримка вчених, розвиток інфраструктури та інновацій: Рада дала старт перезавантаженню науки

Україна робить ставку на інновації та інтелектуальний розвитокy навіть у часи війни. Наука вже тривалий час потерпає від застарілої матеріальної бази, та нестачі сучасної дослідницької інфраструктури.

Водночас молоді вчені мають обмежені можливості для професійного зростання, що створює перепони на шляху до впровадження інновацій, здатних підсилити економіку та безпеку країни. Окрім цього, інтеграція в європейський науковий простір вимагає приведення національного законодавства до стандартів ЄС — прозорих, сучасних та орієнтованих на результат.

Відповіддю на ці виклики став законопроєкт №10218, який Верховна Рада України ухвалила за основу та в цілому. Документ дає старт масштабному перезавантаженню наукової сфери: від модернізації лабораторій до підтримки молодих дослідників.

«Особливо зараз, у часи війни, ми бачимо, що наука невід’ємна частина розвитку конкурентоспроможності та безпеки нашої країни. Саме через ефективне використання ресурсів дослідницької інфраструктури ми зможемо підвищити рівень фундаментальних і прикладних досліджень, створювати нові практичні рішення, які працюватимуть на майбутнє країни», — прокоментував ухвалення законопроєкту голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій, народний депутат від «Слуги Народу» Сергій Бабак.

Ключові новації законопроєкту:

Євроінтеграція: Українське законодавство у сфері наукової діяльності тепер максимально адаптоване до норм ЄС.

Чітка класифікація: Виокремлено об’єкти дослідницької інфраструктури, що дозволить державі краще координувати їхній розвиток.

Оптимізація ресурсів: оновлюються норми щодо способів об’єднання лабораторій і наукових центрів, щоб кошти на дослідження й розробки використовувалися оптимально.

«Утримання сучасної наукової інфраструктури часто не під силу одній установі чи університету. Тому замість працювати окремо, практичніше й результативніше об’єднувати зусилля, координувати роботу та спільно користуватися, наприклад, обладнанням», — наголосив Сергій Бабак.

Також однією з найбільш очікуваних змін стало повернення обов’язкових виборів керівників наукових установ. Тепер норму, що дозволяла академіям наук уникати виборчих процесів, скасовано — демократичне оновлення керівного складу відбуватиметься повсюдно.

Окрему увагу в законопроєкті приділено підтримці молодих учених. Вперше на законодавчому рівні закріплено статус «постдокторанта», що створює додатковий механізм підтримки молодих науковців.

Також уточнено повноваження Рад молодих учених та розширюються напрями їхньої грантової підтримки Національним фондом досліджень України. Такі зміни дозволять науковцям швидше інтегруватися у міжнародні проєкти.

«Ми розраховуємо, що цей законопроєкт стане логічним наступним кроком до повноцінної інтеграції України в європейський науковий простір. Він посилить нашу участь у програмі ЄС з досліджень та інновацій «Горизонт Європа» та інших форматах міжнародного науково-технічного партнерства, розширить підтримку молодих учених і допоможе зберегти та відновити кадровий потенціал української науки», — резюмував Сергій Бабак.