В Україні триває вступна кампанія, і вже оприлюднено попередні результати основної сесії Національного мультипредметного тесту (НМТ-2026). Хоча остаточні підсумки підбиватимуть лише після завершення додаткової сесії, яка відбудеться 17–24 липня, нинішні дані вже дозволяють окреслити ключові тенденції цьогорічного тестування.
Проміжний аналіз результатів випускників, динаміку за різними предметами та пріоритети майбутніх абітурієнтів прокоментував народний депутат від «Слуги народу», голова Комітету ВР з питань освіти, науки та інновацій Сергій Бабак.
«Варто пам’ятати, що НМТ складають як випускники поточного року, так і випускники минулих років. Саме тому для аналізу якості шкільної освіти нас передусім цікавлять результати саме цьогорічних випускників закладів загальної середньої освіти та їхня динаміка порівняно із попередніми роками», — повідомив парламентар.
За його словами, частка випускників, які не подолали поріг «склав/не склав» бодай з одного предмета, цьогоріч становить 12,96%. Для порівняння: у 2025 році цей показник становив 12,36%, а у 2024 році — 13,23%. Тобто, протягом останніх трьох років загальна картина залишається відносно стабільною і коливається в межах одного відсоткового пункту.
«Водночас результати в конкретних дисциплінах є менш однорідними. Наприклад, зросла частка тих, хто не подолав поріг із української мови — до 1,65% (у 2025 році було 0,36%), та з історії України — до 0,38% (торік цей показник становив 0,15%)», — повідомив парламентар.
За його словами, особливу увагу фахівці звертають на результати з точних наук. Завдяки обов’язковому статусу математики на НМТ, який діє з 2022 року, учні та школи почали приділяти цьому предмету значно більше уваги.
«Щодо математики ситуація дещо інша — тут результати поступово покращуються, хоча поки що й помірними темпами. Цього року частка учасників, які не подолали поріг, становить 10,67%. Торік цей показник становив 10,84%, а позаторік — 11,72%. Утім, навіть попри позитивну динаміку, системі освіти необхідно й надалі посилювати математичну підготовку школярів, підтримувати вчителів, оновлювати методики викладання та створювати більше можливостей для якісного вивчення математики», — вважає Сергій Бабак.
Структура вибору вибіркових дисциплін цьогоріч майже не змінилася. Серед предметів за вибором традиційно лідирують англійська мова (31,49%), географія (31,22%) та біологія (21,17%). Українська література посідає четверте місце (10,88%), а далі із великим відривом йдуть фізика (3,16%), німецька мова, хімія, французька та іспанська мови. STEM-дисципліни поки що не входять до числа найпопулярніших.
Політик зазначив, що багато в чому це зумовлено правилами вступу. Англійська мова та географія враховуються із вагомими коефіцієнтами для великої кількості популярних спеціальностей, тоді як біологія або хімія є необхідними для вступу на медичні спеціальності.
«Цікавою є і статистика щодо вибору мови складання НМТ. Цього року переклад тестових завдань мовами корінних народів та національних меншин, зокрема угорською, обрали 497 учасників, румунською — 18, а польською — всього 3. Ці цифри демонструють суттєву різницю між мовними групами щодо потреби у використанні перекладу тестових матеріалів», — констатував очільник профільного Комітету.
Водночас наведені результати ще не є остаточними. Головними чинниками під час ухвалення рішень для вступників залишаються вагові коефіцієнти для вступу на популярні спеціальності.
«За попередніми оцінками, можливістю скласти НМТ під час додаткової сесії зможуть скористатися близько 7 тисяч учасників, тому після її завершення окремі показники ще можуть дещо змінитись», — підсумував Сергій Бабак.