Пошук Меню
Пошук по сайту:
Закрити

Павло Сушко: Як держава допомагає розвивати українську кіноіндустрію

Павло Сушко: Як держава допомагає розвивати українську кіноіндустрію

Які зміни відбулися та плануються в кіноіндустрії, як держава допомагає галузі – розповідає заступник голови Комітету з питань гуманітарної та інформаційної політики, голова підкомітету у сфері кінематографу та реклами Павло Сушко.

Україна стає дедалі привабливішою для світової кіноіндустрії. А все тому, що влада зацікавлена в розвитку ринку кіновиробництва і робить його більш конкурентоспроможним. Тільки за перші півтора року роботи нового парламенту ухвалено низку важливих законів, на які українське кіно чекало десятиліттями і які стимулюватимуть вітчизняних та іноземних режисерів знімати в Україні.

Допомога під час COVID-19

Підтримка кінотеатрів

В умовах коронавірусної кризи кіноіндустрія постраждала чи не найбільше. Важко довелося кінотеатрам, адже вони безпосередньо залежать від споживачів культурних послуг. Аби підтримати їх, ми ухвалили законопроєкт №3377. Він дозволить кінотеатрам отримати пряму фінансову підтримку у вигляді гранту від Українського культурного фонду (УКФ).

Ми також розуміємо, що наразі прем’єри великих голлівудських фільмів переносяться на 2021 рік, а основну касу кінотеатрам формують саме проєкти великих студій. Через карантин вихідного дня кінотеатри втратили близько 80% прибутку. Тому деякі з них повинні були «заморозити» свою діяльність до кращих часів. Таким випадкам допоможуть положення законопроєкту №3377, де передбачається зниження орендної плати за майно (приміщення кінотеатрів), яке на час дії обмежувальних заходів не могло  використовуватися орендодавцями.

Зниження податків

Також важливою допомогою для галузі стало ухвалення законопроєкту №3851, яким ми знизили ставку ПДВ. Відтепер вона складатиме лише 7% і сплачуватимуть її ті, хто займається постачанням послуг із розповсюдження, демонстрування, публічного показу фільмів, адаптованих в україномовні версії для осіб з порушеннями зору та слуху.

Окрім того, з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року знижена ставка ПДВ буде для таких операцій: демонстрація та показ фільмів, адаптованих в україномовні версії інклюзивного призначення, а також зі спеціальними адаптованими субтитрами (для осіб з порушеннями слуху та зору).

Звільнення від оподаткування

Ми взагалі звільнили від оподаткування операції з постачання таких послуг: демонстрація, розповсюдження та показ національних та іноземних фільмів, що дубльовані, озвучені державною мовою на території України. Йдеться про фільми, які адаптовані для осіб з порушеннями зору та слуху. Ці зміни діятимуть з 1 січня 2023 року до 1 січня 2025 року.

А ще продовжили до 1 січня 2025 року звільнення від ПДВ таких операцій: постачання національних фільмів, постачання робіт та послуг із виробництва національних фільмів; постачання робіт та послуг із виготовлення архівного комплекту вихідних матеріалів національних фільмів та фільмів, створених на території України, з тиражування національних фільмів та іноземних фільмів. Якщо тільки всі вони дубльовані, озвучені державною мовою на території України.

Розвиток і підтримка кіногалузі

Культурні гранти без податків

Ми ухвалили важливий законопроєкт №3851, де чітко визначили поняття бюджетного гранту – це цільова допомога у вигляді коштів або майна, що надаються на безоплатній і безповоротній основі за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, міжнародної технічної допомоги для реалізації проєкту або програми у сферах культури, туризму та в секторі креативних індустрій, спорту та інших гуманітарних сферах у порядку, встановленому законом. Перелік, кому надаватимуть  бюджетні гранти, визначатиме Кабінет міністрів України (законопроєкт №3851).

Взагалі раніше податкова неоднаково трактувала поняття гранту. І якщо кінокомпанія отримувала його від Українського культурного фонду, то податкова могла вимагати сплатити за нього податки.

Тому потрібно було чітко і зрозуміло виписати в законі поняття цього фінансового інструменту, щоб уникнути у подальшому непорозумінь із податковими службами. Щоб виробник міг взяти грант для зйомок фільму і не хвилюватися через неоднаковість підходу щодо його оподаткування.

Кеш-рібейти для кінокомпаній

Раніше іноземним кіновиробникам було невигідно співпрацювати з Україною, адже в нас не було кеш-рібейтів, з якими працював весь цивілізований світ. Але ми ухвалили законопроєкт № 1058, і тепер держава повертає 25% коштів, витрачених в Україні на кіновиробництво.

І ще +5%, якщо продукт матиме елементи української культури – наприклад, він знятий за мотивами українського твору. Ці витрати будуть компенсуватися лише іноземним виробникам кіно та за умови, що серед бенефіціарів чи в керівних органах компанії-виробника немає резидентів України.

Тобто якщо продюсери витратили, умовно, 1 млн доларів на кінопродукт, в якому йдеться про Україну або є українська тематика, вони повернуть 30% від своїх витрат.

Це реклама країни, робочі місця, досвід кіновиробництва, розвиток кіноіндустрії. Наприклад, візьмемо славнозвісний серіал «Чорнобиль». Його могли б знімати в Україні, але основна частина зйомок проводилась у Литві, бо там працював кеш-рібейт, а до того ж з іноземців не беруть ПДВ.

Тож ми маємо створювати всі умови, які вже працюють на світовому ринку, аби зацікавити іноземних кіновиробників приходити до нашої країни. Вигоду матимуть обидві сторони.

Кеш-рібейти для малих міст

Знімати кіно та рекламу можна не лише в Києві. Маленькі міста теж можуть бути задіяні у кінозйомках, якщо місцева влада вирішить запровадити аналогічні кеш-рібейти. Взагалі практика регіональних кеш-рібейтів досить поширена в Європі – наприклад, в Італії. Наразі ми також працюємо над цим, пояснюючи органам місцевого самоврядування, які вони отримують від цього репутаційні та економічні зиски.

Іноземний продюсер міг би не просто вибирати Україну як локацію загалом, а їхати спеціально у певне місто чи містечко. І так само отримувати відсоток за кваліфіковані витрати.

До того ж місцеві кеш-рібейти зможуть отримувати і вітчизняні виробники. Це призведе до розвитку не тільки власне проєктів, а й самих регіонів. Оскільки виробництво фільмів це дороговартісний процес, виробники залишатимуть багато грошей в регіоні, знімаючи і витрачаючи там. А це в свою чергу розвиватиме внутрішній туризм, місцеву інфраструктуру, популяризуватиме місцевість.

Міжнародне фінансування кінопроєктів

На щастя, цього року Україна стала членом Європейського фонду підтримки спільного виробництва та розповсюдження художніх кінематографічних та аудіовізуальних творів Eurimages.

Eurimages – це європейський фонд підтримки спільного кіновиробництва і прокату кінематографічних та аудіовізуальних робіт, створений при Раді Європи у 1988 році. Його мета – сприяти незалежному кіновиробництву, надаючи фінансову підтримку повнометражним художнім, анімаційним та документальним фільмам, а також сприяння промоції та міжнародному прокату.

Єврімаж, зокрема, займається допомогою у створенні копродукції, підтримкою кінотеатрального показу, частковою компенсацією витрат на переклад фільмів у цифровий формат, а також сприяє міжнародній дистрибуції стрічок.

Щорічний бюджет фонду складає понад 25 мільйонів євро. З них близько 20-22 мільйони спрямовується саме на підтримку виробництва копродукційних проєктів. А претендувати на ці гроші можуть винятково заявники, котрі є членами Єврімаж.

Варто зазначити, що у листопаді цього року вже отримали підтримку від Єврімаж два українських фільми.

Підтримка експортерів

Ще один потрібний крок для підтримки галузі – звільнення від ПДВ на експорт послуг з виробництва кінопродукції (законопроєкт №3060). Йдеться про виробництво та компонування фільмів, телевізійних програм та передач, рекламних, музичних та інших аудіовізуальних творів, рекламних матеріалів та комп’ютерної графіки. Зокрема і послуг, що надаються в процесі такого виробництва, або є частиною такого виробництва, якщо вони надаватимуться в Україні іноземним кіностудіям.

Таким чином ми стаємо привабливішими для іноземних продюсерів, щоб вони знімали в Україні багатомільйонні фільми і отримували за це податкову пільгу та кеш-рібейт. Адже чим більше витратить іноземний продюсер в Україні, тим більше держава отримає коштів у вигляді податків. Також ці пільгові умови стосуватимуться компаній, які знімають в Україні кліпи, рекламу тощо. Ми чудово розуміємо, що в останні роки величезна кількість справжніх шедеврів реклами знімалася в нас.

Інклюзивне кіно

Також важливо сказати, що ми хочемо, щоб кіно було доступним для людей з порушеннями слуху та зору. Тому втілили у законопроєкті №3851 ідею тифлотехнологій у кінотеатрах. І навіть якщо продюсер має намір отримати державну підтримку, він повинен буде під час здачі фільму зробити відповідні звукові доріжки та субтитри, щоб глядачі з порушеннями зору та слуху могли прийти у кінотеатр (який у свою чергу також буде оснащений необхідними тифлозасобами) та подивитися прем’єру.

Плани на майбутнє

Кеш-рібейти в додатку «Дія»

Ми продовжуємо спільну роботу з інтегрування системи кеш-рібейтів в державний  застосунок «Дія» разом із Мінцифрою. Дуже важливо, щоб іноземні продюсери могли користуватися максимально автоматизованою та прозорою системою отримання кеш-рібейтів на високому державному рівні, уникаючи бюрократичної системи.

Національним продюсерам, через яких іноземні отримуватимуть рібейт, це забезпечить зрозумілість, послідовність подачі заявки на отримання кеш-рібейтів та прогнозованість і прозорість їхнього отримання, що дуже важливо в умовах конкуренції за великобюджетні фільми.

Підтримка комерційних фільмів

Зараз ми працюємо над поворотною державною підтримкою на жанрове кiно для широкоï глядацькоï аудиторiï. Це дозволить активно наповнювати спецфонд Держкіно для подальших поворотних інвестицій. Наприклад, якщо продюсер комерційних фільмів отримав від нашої держави допомогу на виробництво фільму, він має повернути гроші у тому розмірі, в якому їх отримав від держави. Повертатися кошти будуть у спеціальний фонд – і з того фонду знову надаватимуться у формі поворотної підтримки виробникам.

Тобто скільки коштів отримав від держави – стільки й повернув. Продюсер бере на себе всi ризики, якщо вiн вiрить у свiй проєкт, але не буде настільки залежати вiд жорсткої суб’єктивної оцiнки експертів. Бо тут найголовнішим експертом виступить глядач, коли придбає чи не придбає квиток.

Поділитись:

  • Facebook
  • Twitter
  • Telegram
  • WhatsApp
  • Viber
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі

Читайте також

СТАНЬТЕ ЧАСТИНОЮ ПОЛІТИЧНОЇ ПАРТІЇ «СЛУГА НАРОДУ»!

Приєднатися